-1-
іменник чоловічого роду, істота
(у християнстві)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Бог  
родовий Бо́га  
давальний Бо́гові, Бо́гу  
знахідний Бо́га  
орудний Бо́гом  
місцевий на/у Бо́гові, Бо́зі, Бо́гу  
кличний Бо́же  

Словник синонімів

БОГ[БІГрідко] (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬкнижн., ТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СОТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СПАСИ́ТЕЛЬцерк.,ВСЕВИ́ШНІЙ[УСЕВИ́ШНІЙ]церк.,ВСЕБЛАГИ́Й[УСЕБЛАГИ́Й]церк.,ВСЕМОГУ́ЧИЙ[УСЕМОГУ́ЧИЙ]церк.,ПЕРЕДВІ́ЧНИЙкнижн.,БО́ЗЯдит.,ВИ́ШНІЙцерк.,ВСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ[УСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ]церк.,ЦАР НЕБЕ́СНИЙ[ОТЕ́ЦЬ НЕБЕ́СНИЙ][ВЛАДИ́КА НЕБЕ́СНИЙ]церк.Боже великий, єдиний, Нам Україну храни (О. Кониський); Господи, якщо ти бачиш, чому мовчиш, не вдариш правдивим громом в скверну?.. (В. Шевчук); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця вславославити... (Остап Вишня); А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу Творителю несло (Т. Шевченко); - Слава тобі, Сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький); Евеліна була в каплиці. Схиливши коліна, вона палко молилася, склавши руки і торкаючись пальцями підборіддя. Зведені до Спасителя очі сповнені були благання (Н. Рибак); Батюшка, підпивши, говорив про якесь чудо, що нібито мусить статись з волі Всевишнього на поміч білому воїнству (О. Гончар); Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко); Вода пінить, човен пливе, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі... Допоможи, Всемогучий! (С. Руданський); Все - з наказу Передвічного, Кожна чарочка вина, - Я не винен, що судилася На роду мені вона! (А. Кримський); "Бозя все може зробити", таємно застерігала мати (Я. Качура); Все, каже, од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого (Т. Шевченко).
ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО[УДА́ЛО], ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ[ПО-ЛЮ́ДСЬКИ], ПОРЯ́ДНОрідше,ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУрозм., ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,ЗДО́РОВОрозм., ЛА́ДНОрозм., ЛЕ́ПСЬКОрозм., ПО-БО́ЖОМУрозм., ФА́ЙНОдіал.,ЛА́ЦНОдіал.;У ПОРЯ́ДКУрозм., ПОРЯ́ДОК[ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК]розм., ДОБРО́розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ[БО́ГУ]розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГАрозм., ЛАФА́фам., БЛА́ГОзаст. (у ролі присудка - також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); - Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); - І що б він не зробив - то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить - то все не так (Панас Мирний); - Дай же, Боже, щоб усе булогоже! - промовив Ярема (Грицько Григоренко); П’єса пройшла вдало (О. Донченко); - Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); - Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли - на славу! (А. Головко); Розв’яже [дядько] торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); - Бути безстрашним - це просто здорово, - шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів’я); - Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); - І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); - Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам’ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я - вже слава Богу (М. Вінграновський); - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою - в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, - Все благо (переклад М. Рильського). - Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

Словник фразеологізмів

бог (Госпо́́дь) зна що таке́́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).

бог (Госпо́́дь) ми́́лував / поми́́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Первомайський); — Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? — спитав менший брат. — Ні, моя дитино, ні, Господь милував (Марко Вовчок); І досі страшно, як згадаю, Хотів палати запалить Або себе занапастить, Та Бог помилував (Т. Шевченко).

бог (Госпо́́дь) ми́́лував / поми́́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Первомайський); — Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? — спитав менший брат. — Ні, моя дитино, ні, Господь милував (Марко Вовчок); І досі страшно, як згадаю, Хотів палати запалить Або себе занапастить, Та Бог помилував (Т. Шевченко).

бо́гу у ву́ха. Щоб здійснилося що-небудь. — Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар’ян Поляруш (М. Стельмах).

бра́́ти / взя́́ти на Бо́́га кого і без додатка. 1. Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало).

2. Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. — Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко).

3. Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. — Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

бра́́ти / взя́́ти на Бо́́га кого і без додатка. 1. Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало).

2. Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. — Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко).

3. Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. — Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

гніви́ти Бо́га (Го́спода). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. — Не добрий він тобі судився, тебе їм [ним] Бог скарав.— Мамо, не гнівіть Бога, се все вже Бога гнівите! — мене дорікає дочка моя (Марко Вовчок); Не гніви, Григорію, Господа,— почувся знову батюшчин голос.— Молися краще й уповай на милість його (В. Шевчук).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич); — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг [обов’язок] .. — Дай Боже! (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, ступеня вияву і т. ін. У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник); — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар). пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); [Груїчева:] А що, хіба вона [Любочка] слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла [дитина] (Марко Вовчок).

дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); [Груїчева:] А що, хіба вона [Любочка] слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла [дитина] (Марко Вовчок).

живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька).

2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).

живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька).

2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного [вилучену з бібліотек літературу] для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний).

з Бо́́гом, Пара́́сю. Уживається як побажання: можеш іти. — Не хочеш — я тебе не тримаю, з Богом, Парасю. І сама потім прийдеш з плачем (П. Козланюк).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний).

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т. ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені]. Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ’яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость Божу! І нащо ти граєш в карти..? — спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний); [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка).

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т. ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені]. Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ’яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость Божу! І нащо ти граєш в карти..? — спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний); [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка).

не боя́́тися / не побоя́́тися гріха́́ (Бо́́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словоспол. Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Не дай Боже вмирати під тином (Укр.. присл..); — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він [фашистський офіцер] по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський); Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький); Взяв він та й женився вдруге .. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич).

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. А як, не доведи Господи, вбив?” — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич); — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний); — Як оце вип’є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на край світа (М. Коцюбинський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти царя́ в голові́, жарт., зневажл. Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т. ін. Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати (З газети). не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

не боя́́тися / не побоя́́тися гріха́́ (Бо́́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. А як, не доведи Господи, вбив?” — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич); — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний); — Як оце вип’є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на край світа (М. Коцюбинський).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник).

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т. ін.). 1. Померти. При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко); Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта .. був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко); Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка).

2. тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах).

уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний).

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)]. Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін. — Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба? — Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко); — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський); Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня).

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)]. Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін. — Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба? — Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко); — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський); Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня).

трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс); // Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. — А вас викликає ректор.— Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан.— Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш,— пояснив Іван.— Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах).

трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс); // Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. — А вас викликає ректор.— Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан.— Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш,— пояснив Іван.— Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах).

уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах).

2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах).

2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

ходи́ти під Бо́гом. Не знати, що трапиться у житті, що є неминучим у майбутньому. Надто прикро не мати довго звісток від рідних та дорогих людей з того краю, де всі .. під Богом ходять (Леся Українка); Кобза .. з матір’ю увійшов у хату і, помолившись перед іконами, стиха промовив: — Не журіться, матінко, ми всі ходимо під Богом (О. Стороженко).

хоч живи́м (живце́м, живо́му і т. ін.) у зе́млю (у моги́лу, у гроб і т. ін.) лізь. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; безвихідь. — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах); — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник). хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка, .. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський). хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з’їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко).

цар і Бог, перев. для кого. Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Володар тієї місцевості — самець, котрий виборов свої права у боях з конкурентами. Він — цар і Бог для трьох, чотирьох, а часом і шести самок, що проживають у його володіннях, а також для 20-30 малюків “повзункового віку” (З журналу); — Ви ж, дорогий чоловіче, цар і Бог всієї лісової займанщини — стільки лісу у вашому розпорядженні (З газети).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бог боги́
родовий бо́га богі́в
давальний бо́гові, бо́гу бога́м
знахідний бо́га богі́в
орудний бо́гом бога́ми
місцевий на/у бо́гові, бо́зі, бо́гу на/у бога́х
кличний бо́же боги́

Словник синонімів

БОГ (у язичницьких, політеїстичних віруваннях - одна з надприродних істот, що керують світом), БОЖЕСТВО́, БОЖО́Крозм.;НЕБОЖИ́ТЕЛЬкнижн. (перев. про богів античної міфології); БЕЗСМЕ́РТНИЙперев. мн., книжн. (в античній міфології). - Я знав, що Бахус не твій бог, і боявся, щоб ти часом не забувся про вина, бо Бахус мій улюблений божок, сказати по щирій правді (І. Нечуй-Левицький); - Тут було знайдено і Святовид - головне божество, якому вклонялися наші пращури, і бронзовий Ярило (М. Стельмах); І по землі небожителі ходять блаженні: флейти торкається Пан, чашу підняв Діоніс (М. Рильський); Поспитавшися ради в дружини, Спільне бажання тоді Філемон одкриває безсмертним (М. Зеров).
ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́тільки мн.;БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок); Лампадка ледве блимала у кутку перед образами (І. Нечуй-Левицький); На стіні розвішані довкола дерев’яні давні богомази (І. Франко)
МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́Крозм.,АРТИ́СТрозм.,ШТУКА́Ррозм.,МАЙСТЕ́РНИКрозм.,МИСТЕ́ЦЬзаст.,ТІМА́ХАзаст.;УМІ́ЛЕЦЬ[ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Нрозм.,БОГрозм.,МАГрозм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́Крозм.,ЧУДОТВО́РЕЦЬрозм.,ЧАРОДІ́Йзаст., ЧАРОДІ́ЙНИКзаст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецьких навичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім’я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко); Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, і вона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М. Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи від чарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк, бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри й інженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, проте вважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).

Словник фразеологізмів

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

за мали́́м бо́́гом. Ледь, трохи. Побачивши його, вона, за малим богом, не померла з радощів (З усн. мови).

іди́ [собі́] з Бо́гом. Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т. ін. — Ну, то йдіть собі з Богом... — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський); // Уживається для вираження бажання позбутися чиєїсь присутності. [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний); Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип’є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний).

іди́ [собі́] з Бо́гом. Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т. ін. — Ну, то йдіть собі з Богом... — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський); // Уживається для вираження бажання позбутися чиєїсь присутності. [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний); Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип’є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний).

лизну́ти скляно́го бо́га, ірон., заст. Випити хмільного, напитися, бути п’яним. — А що, лизнула скляного бога? — питався він, нахиляючись над її лице, заглядаючи у закриті очі.— Дурочка! (Панас Мирний).

моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний).

почува́ти себе́ бо́гом. Бути впевненим у своїх діях, маючи добру підготовку, міцні знання тощо. — Хоч ти, Єгипто, й механізатор широкого профілю, на всіх машинах богом почуваєш себе, але шануйся: ще один лівак — і вилетиш аж за космос! (О. Гончар).

скляни́́й бог, ірон. Алкогольні напої. Щоб хоч трохи розважитись, щоб погасити прометеїв огонь в мученій душі, прихилився [Лушня] до скляного бога: привчився горілочку вживати… (Панас Мирний); Ми з ним добре пообідали, не забувши за чарку, кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах).

2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

як боги́́, зі словоспол. почува́́ти себе́́. Упевнено, добре. На війні льотчикові доведеться пересідати з однієї машини на іншу. Ось тоді такі, як ти, колишні авіатехніки, почуватимуть себе як боги! (А. Хорунжий).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
* Але: два, три, чотири бо́ги

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Бог  
родовий Бо́га  
давальний Бо́гові, Бо́гу  
знахідний Бо́га  
орудний Бо́гом  
місцевий на/у Бо́гові, Бо́зі, Бо́гу  
кличний Бо́же  

Словник синонімів

БОГ[БІГрідко] (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬкнижн., ТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СОТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СПАСИ́ТЕЛЬцерк.,ВСЕВИ́ШНІЙ[УСЕВИ́ШНІЙ]церк.,ВСЕБЛАГИ́Й[УСЕБЛАГИ́Й]церк.,ВСЕМОГУ́ЧИЙ[УСЕМОГУ́ЧИЙ]церк.,ПЕРЕДВІ́ЧНИЙкнижн.,БО́ЗЯдит.,ВИ́ШНІЙцерк.,ВСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ[УСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ]церк.,ЦАР НЕБЕ́СНИЙ[ОТЕ́ЦЬ НЕБЕ́СНИЙ][ВЛАДИ́КА НЕБЕ́СНИЙ]церк.Боже великий, єдиний, Нам Україну храни (О. Кониський); Господи, якщо ти бачиш, чому мовчиш, не вдариш правдивим громом в скверну?.. (В. Шевчук); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця вславославити... (Остап Вишня); А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу Творителю несло (Т. Шевченко); - Слава тобі, Сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький); Евеліна була в каплиці. Схиливши коліна, вона палко молилася, склавши руки і торкаючись пальцями підборіддя. Зведені до Спасителя очі сповнені були благання (Н. Рибак); Батюшка, підпивши, говорив про якесь чудо, що нібито мусить статись з волі Всевишнього на поміч білому воїнству (О. Гончар); Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко); Вода пінить, човен пливе, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі... Допоможи, Всемогучий! (С. Руданський); Все - з наказу Передвічного, Кожна чарочка вина, - Я не винен, що судилася На роду мені вона! (А. Кримський); "Бозя все може зробити", таємно застерігала мати (Я. Качура); Все, каже, од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого (Т. Шевченко).
ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО[УДА́ЛО], ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ[ПО-ЛЮ́ДСЬКИ], ПОРЯ́ДНОрідше,ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУрозм., ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,ЗДО́РОВОрозм., ЛА́ДНОрозм., ЛЕ́ПСЬКОрозм., ПО-БО́ЖОМУрозм., ФА́ЙНОдіал.,ЛА́ЦНОдіал.;У ПОРЯ́ДКУрозм., ПОРЯ́ДОК[ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК]розм., ДОБРО́розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ[БО́ГУ]розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГАрозм., ЛАФА́фам., БЛА́ГОзаст. (у ролі присудка - також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); - Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); - І що б він не зробив - то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить - то все не так (Панас Мирний); - Дай же, Боже, щоб усе булогоже! - промовив Ярема (Грицько Григоренко); П’єса пройшла вдало (О. Донченко); - Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); - Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли - на славу! (А. Головко); Розв’яже [дядько] торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); - Бути безстрашним - це просто здорово, - шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів’я); - Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); - І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); - Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам’ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я - вже слава Богу (М. Вінграновський); - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою - в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, - Все благо (переклад М. Рильського). - Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

Словник фразеологізмів

бог (Госпо́́дь) зна що таке́́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).

бог (Госпо́́дь) ми́́лував / поми́́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Первомайський); — Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? — спитав менший брат. — Ні, моя дитино, ні, Господь милував (Марко Вовчок); І досі страшно, як згадаю, Хотів палати запалить Або себе занапастить, Та Бог помилував (Т. Шевченко).

бог (Госпо́́дь) ми́́лував / поми́́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Первомайський); — Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? — спитав менший брат. — Ні, моя дитино, ні, Господь милував (Марко Вовчок); І досі страшно, як згадаю, Хотів палати запалить Або себе занапастить, Та Бог помилував (Т. Шевченко).

бо́гу у ву́ха. Щоб здійснилося що-небудь. — Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар’ян Поляруш (М. Стельмах).

бра́́ти / взя́́ти на Бо́́га кого і без додатка. 1. Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало).

2. Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. — Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко).

3. Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. — Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

бра́́ти / взя́́ти на Бо́́га кого і без додатка. 1. Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало).

2. Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. — Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко).

3. Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. — Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

гніви́ти Бо́га (Го́спода). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. — Не добрий він тобі судився, тебе їм [ним] Бог скарав.— Мамо, не гнівіть Бога, се все вже Бога гнівите! — мене дорікає дочка моя (Марко Вовчок); Не гніви, Григорію, Господа,— почувся знову батюшчин голос.— Молися краще й уповай на милість його (В. Шевчук).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич); — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг [обов’язок] .. — Дай Боже! (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, ступеня вияву і т. ін. У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник); — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар). пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [, а чорт коле́са]. Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); [Груїчева:] А що, хіба вона [Любочка] слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла [дитина] (Марко Вовчок).

дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); [Груїчева:] А що, хіба вона [Любочка] слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла [дитина] (Марко Вовчок).

живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька).

2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).

живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька).

2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного [вилучену з бібліотек літературу] для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний).

з Бо́́гом, Пара́́сю. Уживається як побажання: можеш іти. — Не хочеш — я тебе не тримаю, з Богом, Парасю. І сама потім прийдеш з плачем (П. Козланюк).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко);Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний).

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т. ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені]. Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ’яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость Божу! І нащо ти граєш в карти..? — спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний); [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка).

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т. ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені]. Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ’яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость Божу! І нащо ти граєш в карти..? — спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний); [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка).

не боя́́тися / не побоя́́тися гріха́́ (Бо́́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словоспол. Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Не дай Боже вмирати під тином (Укр.. присл..); — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він [фашистський офіцер] по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський); Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький); Взяв він та й женився вдруге .. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич).

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. А як, не доведи Господи, вбив?” — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич); — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний); — Як оце вип’є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на край світа (М. Коцюбинський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти царя́ в голові́, жарт., зневажл. Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т. ін. Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати (З газети). не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

не боя́́тися / не побоя́́тися гріха́́ (Бо́́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. А як, не доведи Господи, вбив?” — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич); — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний); — Як оце вип’є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на край світа (М. Коцюбинський).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) [і] Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник).

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т. ін.). 1. Померти. При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко); Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта .. був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко); Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка).

2. тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах).

уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний).

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)]. Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін. — Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба? — Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко); — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський); Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня).

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)]. Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін. — Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба? — Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко); — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський); Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня).

трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс); // Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. — А вас викликає ректор.— Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан.— Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш,— пояснив Іван.— Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах).

трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс); // Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. — А вас викликає ректор.— Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан.— Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш,— пояснив Іван.— Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах).

уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах).

2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах).

2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

ходи́ти під Бо́гом. Не знати, що трапиться у житті, що є неминучим у майбутньому. Надто прикро не мати довго звісток від рідних та дорогих людей з того краю, де всі .. під Богом ходять (Леся Українка); Кобза .. з матір’ю увійшов у хату і, помолившись перед іконами, стиха промовив: — Не журіться, матінко, ми всі ходимо під Богом (О. Стороженко).

хоч живи́м (живце́м, живо́му і т. ін.) у зе́млю (у моги́лу, у гроб і т. ін.) лізь. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; безвихідь. — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах); — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник). хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка, .. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський). хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з’їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко).

цар і Бог, перев. для кого. Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Володар тієї місцевості — самець, котрий виборов свої права у боях з конкурентами. Він — цар і Бог для трьох, чотирьох, а часом і шести самок, що проживають у його володіннях, а також для 20-30 малюків “повзункового віку” (З журналу); — Ви ж, дорогий чоловіче, цар і Бог всієї лісової займанщини — стільки лісу у вашому розпорядженні (З газети).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бог боги́
родовий бо́га богі́в
давальний бо́гові, бо́гу бога́м
знахідний бо́га богі́в
орудний бо́гом бога́ми
місцевий на/у бо́гові, бо́зі, бо́гу на/у бога́х
кличний бо́же боги́

Словник синонімів

БОГ (у язичницьких, політеїстичних віруваннях - одна з надприродних істот, що керують світом), БОЖЕСТВО́, БОЖО́Крозм.;НЕБОЖИ́ТЕЛЬкнижн. (перев. про богів античної міфології); БЕЗСМЕ́РТНИЙперев. мн., книжн. (в античній міфології). - Я знав, що Бахус не твій бог, і боявся, щоб ти часом не забувся про вина, бо Бахус мій улюблений божок, сказати по щирій правді (І. Нечуй-Левицький); - Тут було знайдено і Святовид - головне божество, якому вклонялися наші пращури, і бронзовий Ярило (М. Стельмах); І по землі небожителі ходять блаженні: флейти торкається Пан, чашу підняв Діоніс (М. Рильський); Поспитавшися ради в дружини, Спільне бажання тоді Філемон одкриває безсмертним (М. Зеров).
ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́тільки мн.;БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок); Лампадка ледве блимала у кутку перед образами (І. Нечуй-Левицький); На стіні розвішані довкола дерев’яні давні богомази (І. Франко)
МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́Крозм.,АРТИ́СТрозм.,ШТУКА́Ррозм.,МАЙСТЕ́РНИКрозм.,МИСТЕ́ЦЬзаст.,ТІМА́ХАзаст.;УМІ́ЛЕЦЬ[ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Нрозм.,БОГрозм.,МАГрозм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́Крозм.,ЧУДОТВО́РЕЦЬрозм.,ЧАРОДІ́Йзаст., ЧАРОДІ́ЙНИКзаст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецьких навичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім’я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко); Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, і вона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М. Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи від чарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк, бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри й інженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, проте вважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).

Словник фразеологізмів

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він [Ласун] усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам(І. Котляревський).

за мали́́м бо́́гом. Ледь, трохи. Побачивши його, вона, за малим богом, не померла з радощів (З усн. мови).

іди́ [собі́] з Бо́гом. Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т. ін. — Ну, то йдіть собі з Богом... — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський); // Уживається для вираження бажання позбутися чиєїсь присутності. [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний); Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип’є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний).

іди́ [собі́] з Бо́гом. Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т. ін. — Ну, то йдіть собі з Богом... — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський); // Уживається для вираження бажання позбутися чиєїсь присутності. [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний); Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип’є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний).

лизну́ти скляно́го бо́га, ірон., заст. Випити хмільного, напитися, бути п’яним. — А що, лизнула скляного бога? — питався він, нахиляючись над її лице, заглядаючи у закриті очі.— Дурочка! (Панас Мирний).

моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний).

почува́ти себе́ бо́гом. Бути впевненим у своїх діях, маючи добру підготовку, міцні знання тощо. — Хоч ти, Єгипто, й механізатор широкого профілю, на всіх машинах богом почуваєш себе, але шануйся: ще один лівак — і вилетиш аж за космос! (О. Гончар).

скляни́́й бог, ірон. Алкогольні напої. Щоб хоч трохи розважитись, щоб погасити прометеїв огонь в мученій душі, прихилився [Лушня] до скляного бога: привчився горілочку вживати… (Панас Мирний); Ми з ним добре пообідали, не забувши за чарку, кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах).

2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

як боги́́, зі словоспол. почува́́ти себе́́. Упевнено, добре. На війні льотчикові доведеться пересідати з однієї машини на іншу. Ось тоді такі, як ти, колишні авіатехніки, почуватимуть себе як боги! (А. Хорунжий).