-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бовту́н бовтуни́
родовий бовтуна́ бовтуні́в
давальний бовтуно́ві, бовтуну́ бовтуна́м
знахідний бовтуна́ бовтуні́в
орудний бовтуно́м бовтуна́ми
місцевий на/у бовтуно́ві, бовтуні́ на/у бовтуна́х
кличний бовту́не бовтуни́

Словник синонімів

БОВТУ́Н (зіпсоване пташине яйце з неприємним запахом), ЗА́ПОРТОКрозм.,РО́ЗБОВТОКрозм.Бабуся Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця, пекла в шкільній грубці і їла. І ось попалися їй бовтуни... (Є. Кравченко); - Я за ним не буду пити. У нього з рота запортком смердить (М. Томчаній); Курчат навиводили безліч. Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили (Ганна Барвінок). - Пор. яйце́.
ЯЙЦЕ́ (захищена від зовнішнього впливу шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів і деяких тварин; уживається як продукт харчування), КО́КОдит.; ЯЄ́ЧКО (невелике); ПО́КЛАДКИмн. розм., КРА́ШАНКАдіал. (куряче). Курка кудкудаче в однім місці, а яйце кладе в другім (прислів’я); Скоро в гнізді з’явилося п’ять яєчок (О. Іваненко); Носила Елена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Г. Хоткевич); У хорошому місці.. пташня стоїть.. Єсть де курочкам крашанки нести (С. Ковалів). - Пор. бовту́н.