БО́ВТАТИСЯ (рухатися по воді з шумом), БРЬО́ХАТИСЯрозм.,ТАЛА́ПАТИСЯрозм.;БО́ВТАТИперев. чим (зануривши у воду руку, ногу, палицю і т. ін. і водячи нею там, утворювати шум, плескіт). - Док.: бо́втну́тися, бо́втну́ти. Обидва хлопчаки весело бовтались у воді, і вона незабаром стала як молоко (О. Донченко); Пере Ганна сорочки, а син купається, пірнає, брьохається, хлюпається, грає, як та риба, в чистій воді (І. Нечуй-Левицький); Мар’ян прислухається, як уже спокійніше, очевидно, діставши дна, стогне, чортихається і талапається в річці отець Миколай (М. Стельмах); [Олеся:] Дай мені одну вудочку, і я половлю. [Влас:] Знов бовтатимете, усю рибу розполохаєте? (М. Кропивницький). - Пор. 1. хлю́патися.

ХЛЮ́ПАТИСЯ (обливати, оббризкувати себе або один одного водою; рухатися, бризкатися в воді, утворюючи плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИрідше,ПЛЕ́СКАТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИСЯ[ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ]підсил.,ПЛЕСКОТА́ТИ[ПЛЕСКОТІ́ТИ]підсил.,ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮ́СКАТИ, ХЛЮПОТА́ТИСЯ[ХЛЮПОТІ́ТИСЯ]підсил.,ХЛЮПОСТА́ТИСЯпідсил. розм.,ПЛЮСКОТА́ТИСЯ[ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ]підсил.,ПЛЮСКОТА́ТИ[ПЛЮСКОТІ́ТИ]підсил.,ПОЛОСКА́ТИСЯрозм.,ХЛЮ́СКАТИСЯдіал. - Здорово ж тобі таланить, Миколо, - хлюпаючись біля умивальника, каже Брага-бульдозерист (О. Гончар); Знай хлюпа і плюска, Мов у калюжі гуска! (П. Гулак-Артемовський); Дельфіни плескались, збивали на чорній воді гейзери світла (Леся Українка); Вода, хоч купатись іще не можна було, тягла так до себе, що весь час плюскалися в ній руками (Ірина Вільде); Біля яру щось хлюпоталося у воді. - То, мабуть, баришні купаються, - каже Іван (Панас Мирний); Курбала довго вовтузився на кухні.., потім хлюпотівся у тазі з водою, пирскаючи ротом (О. Досвітній); Зняв [Отава] піжамну куртку, відкрутив кран, довго хлюпостався під холодним струменем води (П. Загребельний); Дощ лив густо, сильно.. Посеред вулиці хлопчики, високо закотивши довгі штанці, підстрибували. А поруч плюскоталися гуси (П. Автомонов); Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (І. Франко); Вона [риба] плюскотіла, рябила поверхнею моря (М. Трублаїні); З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (С. Васильченко); Вони у воді хлюскались та били ногами (І. Франко). - Пор. 1. бо́втатися.

БО́ВТАТИСЯ (рухатися по воді з шумом), БРЬО́ХАТИСЯрозм.,ТАЛА́ПАТИСЯрозм.;БО́ВТАТИперев. чим (зануривши у воду руку, ногу, палицю і т. ін. і водячи нею там, утворювати шум, плескіт). - Док.: бо́втну́тися, бо́втну́ти. Обидва хлопчаки весело бовтались у воді, і вона незабаром стала як молоко (О. Донченко); Пере Ганна сорочки, а син купається, пірнає, брьохається, хлюпається, грає, як та риба, в чистій воді (І. Нечуй-Левицький); Мар’ян прислухається, як уже спокійніше, очевидно, діставши дна, стогне, чортихається і талапається в річці отець Миколай (М. Стельмах); [Олеся:] Дай мені одну вудочку, і я половлю. [Влас:] Знов бовтатимете, усю рибу розполохаєте? (М. Кропивницький). - Пор. 1. хлю́патися.

ХЛЮ́ПАТИСЯ (обливати, оббризкувати себе або один одного водою; рухатися, бризкатися в воді, утворюючи плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИрідше,ПЛЕ́СКАТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИСЯ[ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ]підсил.,ПЛЕСКОТА́ТИ[ПЛЕСКОТІ́ТИ]підсил.,ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮ́СКАТИ, ХЛЮПОТА́ТИСЯ[ХЛЮПОТІ́ТИСЯ]підсил.,ХЛЮПОСТА́ТИСЯпідсил. розм.,ПЛЮСКОТА́ТИСЯ[ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ]підсил.,ПЛЮСКОТА́ТИ[ПЛЮСКОТІ́ТИ]підсил.,ПОЛОСКА́ТИСЯрозм.,ХЛЮ́СКАТИСЯдіал. - Здорово ж тобі таланить, Миколо, - хлюпаючись біля умивальника, каже Брага-бульдозерист (О. Гончар); Знай хлюпа і плюска, Мов у калюжі гуска! (П. Гулак-Артемовський); Дельфіни плескались, збивали на чорній воді гейзери світла (Леся Українка); Вода, хоч купатись іще не можна було, тягла так до себе, що весь час плюскалися в ній руками (Ірина Вільде); Біля яру щось хлюпоталося у воді. - То, мабуть, баришні купаються, - каже Іван (Панас Мирний); Курбала довго вовтузився на кухні.., потім хлюпотівся у тазі з водою, пирскаючи ротом (О. Досвітній); Зняв [Отава] піжамну куртку, відкрутив кран, довго хлюпостався під холодним струменем води (П. Загребельний); Дощ лив густо, сильно.. Посеред вулиці хлопчики, високо закотивши довгі штанці, підстрибували. А поруч плюскоталися гуси (П. Автомонов); Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (І. Франко); Вона [риба] плюскотіла, рябила поверхнею моря (М. Трублаїні); З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (С. Васильченко); Вони у воді хлюскались та били ногами (І. Франко). - Пор. 1. бо́втатися.