-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бляха́р бляхарі́
родовий бляхаря́ бляхарі́в
давальний бляхаре́ві, бляхарю́ бляхаря́м
знахідний бляхаря́ бляхарі́в
орудний бляхаре́м бляхаря́ми
місцевий на/у бляхаре́ві, бляхарю́, бляхарі́ на/у бляхаря́х
кличний бляха́рю бляхарі́

Словник синонімів

БЛЯХА́Р (майстер, що виготовляє різні бляшані вироби; робітник, що покриває бляхою дахи); ЖЕРСТЯ́НИК (майстер, що виготовляє бляшані вироби). То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); Яків був нестройовиком - працював жерстяником у майстерні (О. Десняк).