-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний блюзні́рство блюзні́рства
родовий блюзні́рства блюзні́рств
давальний блюзні́рству блюзні́рствам
знахідний блюзні́рство блюзні́рства
орудний блюзні́рством блюзні́рствами
місцевий на/у блюзні́рстві на/у блюзні́рствах
кличний блюзні́рство* блюзні́рства*

Словник синонімів

БЛЮЗНІ́РСТВО (зневажання, опоганення чого-небудь святого, високого, глибоко шанованого), СВЯТОТА́ТСТВОкнижн.,СВЯТОКРА́ДСТВОрідко.Саму думку про іншу жінку Іван Іванович вважав блюзнірством (В. Гжицький); Маруся не спала.. Мов проготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Г. Хоткевич).