-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний би́тий би́та би́те би́ті
родовий би́того би́тої би́того би́тих
давальний би́тому би́тій би́тому би́тим
знахідний би́тий, би́того би́ту би́те би́ті, би́тих
орудний би́тим би́тою би́тим би́тими
місцевий на/у би́тому, би́тім на/у би́тій на/у би́тому, би́тім на/у би́тих

Словник синонімів

БУВА́ЛИЙу знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬрозм.,БИ́ТИЙрозм.Не питай старого, а питай бувалого (прислів’я); Але ж як їх [молодих бійців] зараз навчати? Сагайді - тому легко. ..Ось він поблизу муштрує своїх бувальців (О. Гончар); За битого двох небитих дають (прислів’я).
ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙрозм., ДОСВІДНИ́Йзаст., СПОКУ́ШЕНИЙзаст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙрозм., БИ́ТИЙрозм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙрозм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙрозм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ[ВЧЕ́НИЙ]розм., НА́ВЧЕНИЙрозм., ПРО́ВЧЕНИЙрозм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙрозм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п’яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, - Бувалих, - кажуть, - треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір - дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик - бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); - Ох, хлопче, - предостерігали його учені дворові, - говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх - чи був я хорошим учителем? Кажуть - був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); - Роботи з нього ніякої, а ще до того - злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп’ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).
НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу - який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ[В’Ї́ЖДЖЕНИЙ], РОЗ’Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ[ВТОРО́ВАНИЙ], ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ[ВКО́ЧЕНИЙ], НАТЕ́РТИЙрідше,УТЕ́РТИЙ[ВТЕ́РТИЙ]рідше,НАКА́ТАНИЙрозм.,УБИ́ТИЙ[ВБИ́ТИЙ]розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ[ВТРАМБО́ВАНИЙ] (про поверхню землі - твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в’їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потімвискакує [Олег] на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, - не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).

Словник фразеологізмів

уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Він любив сина, але надто сильно привик [звик] ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Хіба шлях цього великого майстра [Олександра Довженка] був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський); Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський). проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч).

би́тий (би́та) соба́ка. Бувала, з досвідом людина. Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: “Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба” (С. Васильченко)

уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Він любив сина, але надто сильно привик [звик] ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Хіба шлях цього великого майстра [Олександра Довженка] був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський); Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський). проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч).

би́те о́ко у кого. Хтось досвідчений, все відразу помічає, добре орієнтується в чомусь. У нього око бите, не помилиться (З усн. мови); // Здатність швидко все помічати, оцінювати і т. ін. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський).

би́́тий го́́рем (ту́́гою). Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті [шматки] (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко).

би́тий жак (жук), фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами [паперами] (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Ю. Збанацький).

би́тий жак (жук), фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами [паперами] (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Ю. Збанацький).

би́тий ко́зир. Бувала, з великим життєвим досвідом людина. Батуллі гаразд обміркував свою розмову з [Молоканом]. Він битий козир і на слові не промахнеться (Іван Ле).

би́тий (би́та) соба́ка. Бувала, з досвідом людина. Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: “Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба” (С. Васильченко)

би́́тий го́́рем (ту́́гою). Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті [шматки] (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко).

уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Він любив сина, але надто сильно привик [звик] ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Хіба шлях цього великого майстра [Олександра Довженка] був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський); Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський). проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та чия. Хто-небудь зазнав повної поразки в чомусь. Не єрепеньтесь, молодий чоловіче, не накидайтесь на добрих людей. Ваша карта бита! (М. Стельмах); Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (І. Цюпа).

не в ті́́м’я би́́тий. Розумний, тямущий, кмітливий і т. ін. [Лікар:] До нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім’я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка); Так же піп не в тім’я битий: його не обдуриш… (Л. Мартович). не гвіздко́́м у ті́́м’я би́́тий. Хлопці наші, нівроку їм, не гвіздком у тім’я биті, а от гляди ж — немовби й діло не яке, баламутна дівка повелася з Михайликом так, наче він прийшов з мазницею по мед (О. Ільченко). не в поти́́лицю би́́тий. — Він беручкий… Хороший чоловік, правда?..— Авжеж… Він чоловік не в потилицю битий (Ю. Мушкетик).

при би́тій доро́зі. На людному місці, на місці великого руху, скупчення людей. Пішла селом, Плаче Катерина .. Як тополя стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко); — Він [Денис] подав Тимкові мозолясту руку і .. пішов вайлуватою ходою .. Ні туги, ні суму не було в його очах, немовби він розпрощався не з односельчанами, а з випадковими супутниками при битій дорозі (Григорій Тютюнник).

ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та чия. Хто-небудь зазнав повної поразки в чомусь. Не єрепеньтесь, молодий чоловіче, не накидайтесь на добрих людей. Ваша карта бита! (М. Стельмах); Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (І. Цюпа).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).