билина 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(стебло трав’янистої рослини)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний били́на били́ни
родовий били́ни били́н
давальний били́ні били́нам
знахідний били́ну били́ни
орудний били́ною били́нами
місцевий на/у били́ні на/у били́нах
кличний били́но* били́ни*

Словник синонімів

СТЕБЛИ́НА[СТЕБЕЛИ́НА] (окрема трав’яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю. Збанацький); Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний); Набігла хмарка - як учистить град..., всю пшеницю до стебла вибив (О. Стороженко).

Словник фразеологізмів

як били́́на в по́́лі, нар.-поет., зі сл. оди́́н, сам. Зовсім одинокий, без рідних; самотній. Хазяйка наша була удовиця .. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок); — За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб). як били́́нонька в по́́лі. Ой, одна я, одна, Як билинонька в полі (Укр.. пісні).

-2-
іменник жіночого роду
(пісня)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний били́на били́ни
родовий били́ни били́н
давальний били́ні били́нам
знахідний били́ну били́ни
орудний били́ною били́нами
місцевий на/у били́ні на/у били́нах
кличний били́но* били́ни*

Словник синонімів

СТЕБЛИ́НА[СТЕБЕЛИ́НА] (окрема трав’яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю. Збанацький); Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний); Набігла хмарка - як учистить град..., всю пшеницю до стебла вибив (О. Стороженко).

Словник фразеологізмів

як били́́на в по́́лі, нар.-поет., зі сл. оди́́н, сам. Зовсім одинокий, без рідних; самотній. Хазяйка наша була удовиця .. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок); — За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб). як били́́нонька в по́́лі. Ой, одна я, одна, Як билинонька в полі (Укр.. пісні).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний били́на били́ни
родовий били́ни били́н
давальний били́ні били́нам
знахідний били́ну били́ни
орудний били́ною били́нами
місцевий на/у били́ні на/у били́нах
кличний били́но* били́ни*