берладник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(втікач; ізгой) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний берла́дник берла́дники
родовий берла́дника берла́дників
давальний берла́дникові, берла́днику берла́дникам
знахідний берла́дника берла́дників
орудний берла́дником берла́дниками
місцевий на/у берла́дникові, берла́днику на/у берла́дниках
кличний берла́днику берла́дники