берейтор 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бере́йтор | бере́йтори |
| родовий | бере́йтора | бере́йторів |
| давальний | бере́йторові, бере́йтору | бере́йторам |
| знахідний | бере́йтора | бере́йторів |
| орудний | бере́йтором | бере́йторами |
| місцевий | на/у бере́йторові, бере́йторі | на/у бере́йторах |
| кличний | бере́йторе | бере́йтори |
| відмінок | однина | множина |
| називний | бере́йтор | бере́йтори |
| родовий | бере́йтора | бере́йторів |
| давальний | бере́йторові, бере́йтору | бере́йторам |
| знахідний | бере́йтора | бере́йторів |
| орудний | бере́йтором | бере́йторами |
| місцевий | на/у бере́йторові, бере́йторі | на/у бере́йторах |
| кличний | бере́йторе | бере́йтори |