берданочник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[ірон.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | берда́ночник | берда́ночники |
| родовий | берда́ночника | берда́ночників |
| давальний | берда́ночникові, берда́ночнику | берда́ночникам |
| знахідний | берда́ночника | берда́ночників |
| орудний | берда́ночником | берда́ночниками |
| місцевий | на/у берда́ночникові, берда́ночнику | на/у берда́ночниках |
| кличний | берда́ночнику | берда́ночники |
| відмінок | однина | множина |
| називний | берда́ночник | берда́ночники |
| родовий | берда́ночника | берда́ночників |
| давальний | берда́ночникові, берда́ночнику | берда́ночникам |
| знахідний | берда́ночника | берда́ночників |
| орудний | берда́ночником | берда́ночниками |
| місцевий | на/у берда́ночникові, берда́ночнику | на/у берда́ночниках |
| кличний | берда́ночнику | берда́ночники |