-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бене́ря бене́рі
родовий бене́рі бене́рей
давальний бене́рі бене́рям
знахідний бене́рю бене́рей
орудний бене́рею бене́рями
місцевий на/у бене́рі на/у бене́рях
кличний бене́ре бене́рі

Словник синонімів

ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КАрозм., ГА́СПИД[А́СПИД]розм.,ГАСПИДЯ́КАпідсил. розм.,ДІ́ДЬКОрозм.,КУЦА́Крозм.,КУ́ЦИЙрозм.,КУЦА́Нрозм.,КУЦЬрозм., АНТИ́ПКОдіал.,А́РІДНИК діал.,МОЛЬФА́Р[МОЛФА́Р] діал.,АНЦИ́ХРИСТ[АНТИ́ХРИСТ] заст.,БЕНЕ́РЯ заст.;ДЕ́МОН, ГЕ́МОН (в античній міфології); ДИЯ́ВОЛ, САТАНА (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло); ЛУЦИ́ПЕР[ЛЮЦИ́ПЕР], ЛЮЦИ́ФЕР (володар пекла і зла); ПЕКЕ́ЛЬНИК (злий дух, що живе в пеклі); ЛУКА́ВИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, НЕЧИ́СТА СИ́ЛА, НЕЧИ́СТИЙ ДУХ, ЗЛИЙ ДУХ, ЛИХИ́Й ДУХ, ДУХ ТЬМИ[ПІТЬМИ́], ДУХ ТЕМНОТИ́, ДУХ МЛИ, ЛИХИ́Й, ЧО́РНИЙ, ЧО́РНА СИ́ЛА, ВРАГзаст., ПРОКЛЯ́ТИЙрідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); ДОМОВИ́К, ДОМОВИ́Й, ХОВА́НЕЦЬдіал. (той, що живе в домі); ВОДЯНИ́К, ВОДЯНИ́Йрідше,ТОЙ, ЩО ГРЕ́БЛІ РВЕрозм. (той, що живе в озерах, річках тощо); АНЦИ́БОЛОТдіал., АНЦИ́БОЛдіал., АНЦИ́БОЛОТНИКдіал.,БОЛОТЯНИ́Кдіал. (той, що живе в болоті); ЛІСОВИ́К, ЛІСОВИ́Й, ЩЕ́ЗНИК, ГАЙОВИ́К, ЛІСУ́Нзаст., ПОЛІСУ́Нзаст. (той, що живе в лісі); ОЧЕРЕТЯНИК (той, що живе в очереті); ПОЛЬОВИ́Й (той, що живе в полі); ШАЙТА́Н (у мусульманській міфології). - Я до чорта, а він від мене; я за ним, а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ’яненко); Чорти бувають водяні, степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший - анциболот. Це головне начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт - це той, що греблі рве.. З хатніх чортів найперший чорт - це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є лісовик-чорт; він білий, а п’ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал); Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс, - Не тільки миша полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник); Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор’ї були, від кулі теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що - то анцихрист (М. Хвильовий); - Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з’явиться мені серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); - Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); - Загримів грім, затріщали дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол - чорт і до самого луципера доступить, не то до губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); [Степан:] То гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам’янить тобі серце! (М. Старицький); Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого, хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); - Обзивайсь, коли ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); [Сестра Серафима:] Дух темноти погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут [у штольні] такий сопух. Певно, що се не від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося [Олексі] відчути на собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи водяника (Г. Хоткевич); - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); - А в лісі живе полісун... А в полі живе польовий - і то нечиста сила... А в очереті над річкою очеретяник - вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник - цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе болотяник - такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); [Русалка (випливає на берег і кричить):] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник - темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни - бір не спить. Чую я: лісун кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

бене́́ря вхопи́́ла кого, грубо. Хто-небудь десь зник або помер. — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній); — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з’являвся… (О. Гончар); — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко). чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику,— скрушно похитав головою старий (С. Голованівський); Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров). чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бене́ря бене́рі
родовий бене́рі бене́рей
давальний бене́рі бене́рям
знахідний бене́рю бене́рей
орудний бене́рею бене́рями
місцевий на/у бене́рі на/у бене́рях
кличний бене́ре бене́рі

Словник синонімів

ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КАрозм., ГА́СПИД[А́СПИД]розм.,ГАСПИДЯ́КАпідсил. розм.,ДІ́ДЬКОрозм.,КУЦА́Крозм.,КУ́ЦИЙрозм.,КУЦА́Нрозм.,КУЦЬрозм., АНТИ́ПКОдіал.,А́РІДНИК діал.,МОЛЬФА́Р[МОЛФА́Р] діал.,АНЦИ́ХРИСТ[АНТИ́ХРИСТ] заст.,БЕНЕ́РЯ заст.;ДЕ́МОН, ГЕ́МОН (в античній міфології); ДИЯ́ВОЛ, САТАНА (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло); ЛУЦИ́ПЕР[ЛЮЦИ́ПЕР], ЛЮЦИ́ФЕР (володар пекла і зла); ПЕКЕ́ЛЬНИК (злий дух, що живе в пеклі); ЛУКА́ВИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, НЕЧИ́СТА СИ́ЛА, НЕЧИ́СТИЙ ДУХ, ЗЛИЙ ДУХ, ЛИХИ́Й ДУХ, ДУХ ТЬМИ[ПІТЬМИ́], ДУХ ТЕМНОТИ́, ДУХ МЛИ, ЛИХИ́Й, ЧО́РНИЙ, ЧО́РНА СИ́ЛА, ВРАГзаст., ПРОКЛЯ́ТИЙрідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); ДОМОВИ́К, ДОМОВИ́Й, ХОВА́НЕЦЬдіал. (той, що живе в домі); ВОДЯНИ́К, ВОДЯНИ́Йрідше,ТОЙ, ЩО ГРЕ́БЛІ РВЕрозм. (той, що живе в озерах, річках тощо); АНЦИ́БОЛОТдіал., АНЦИ́БОЛдіал., АНЦИ́БОЛОТНИКдіал.,БОЛОТЯНИ́Кдіал. (той, що живе в болоті); ЛІСОВИ́К, ЛІСОВИ́Й, ЩЕ́ЗНИК, ГАЙОВИ́К, ЛІСУ́Нзаст., ПОЛІСУ́Нзаст. (той, що живе в лісі); ОЧЕРЕТЯНИК (той, що живе в очереті); ПОЛЬОВИ́Й (той, що живе в полі); ШАЙТА́Н (у мусульманській міфології). - Я до чорта, а він від мене; я за ним, а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ’яненко); Чорти бувають водяні, степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший - анциболот. Це головне начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт - це той, що греблі рве.. З хатніх чортів найперший чорт - це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є лісовик-чорт; він білий, а п’ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал); Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс, - Не тільки миша полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник); Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор’ї були, від кулі теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що - то анцихрист (М. Хвильовий); - Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з’явиться мені серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); - Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); - Загримів грім, затріщали дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол - чорт і до самого луципера доступить, не то до губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); [Степан:] То гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам’янить тобі серце! (М. Старицький); Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого, хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); - Обзивайсь, коли ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); [Сестра Серафима:] Дух темноти погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут [у штольні] такий сопух. Певно, що се не від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося [Олексі] відчути на собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи водяника (Г. Хоткевич); - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); - А в лісі живе полісун... А в полі живе польовий - і то нечиста сила... А в очереті над річкою очеретяник - вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник - цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе болотяник - такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); [Русалка (випливає на берег і кричить):] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник - темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни - бір не спить. Чую я: лісун кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

бене́́ря вхопи́́ла кого, грубо. Хто-небудь десь зник або помер. — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній); — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з’являвся… (О. Гончар); — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко). чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику,— скрушно похитав головою старий (С. Голованівський); Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров). чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький).