БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь - позбавлений упередження, суб’єктивності),ОБ’ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь); НЕЙТРА́ЛЬНИЙ (який не приєднується до жодної із сторін у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.). Не було ще на світі людини, яка б, потрапивши до магістрату, залишалася непідкупною і безсторонньою (З. Тулуб); Савченко радився з Павлом, давав кожному безсторонню характеристику, і поволі викладачів підібрали (І. Кириленко); Мені хочеть встати й двома-трьома словами направити роботу читачів, проте я намагаюсь бути об’єктивним, одгороджуюсь од читачів (С. Васильченко); [Грабчак:] Але ці інтригани, підлабузники так заплутують справу, що, часом, і об’єктивна.. критика сприймається за інтриганську (Я. Баш); Значить, в його писанні неупереджені сторонні люди добачили зерно поетичного дару (П. Колесник); Висловила [Надійка] думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим і неупередженим оком (В. Козаченко); - Це медик Михайлов, нейтральний. Він є посередником між усіма течіями... (Ф. Бурлака). - Пор. 1. справедли́вий, 2. справедли́вий.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙрідше.Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; - Вимога цілком законна! - почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). - Пор. безсторо́нній.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). - Пор. безсторо́нній.