-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний арти́ст арти́сти
родовий арти́ста арти́стів
давальний арти́стові, арти́сту арти́стам
знахідний арти́ста арти́стів
орудний арти́стом арти́стами
місцевий на/в арти́стові, арти́сті на/в арти́стах
кличний арти́сте арти́сти

Словник синонімів

АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Йзаст.; КОМЕДІА́НТ[КУМЕДІА́НТ]розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора). Приведіть до мене артистів красивих і серйозних. Я хочу відчути в їх очах благородний розум і високі почуття (О. Довженко); Актор - з’єднуюча ланка між глядачем і драматургом. Виразник ідей, закладених у п’єсі (з газети); Правду казав столичним лицедіям - у заводському товаристві полюбили обдарованого аматора, і він весь пірнув у клопоти клубні (В. Большак); Прийняла [Копачиха] Якима, ..випиталася, де до сеї пори був, яким способом дістався до комедіантів (С. Ковалів); Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (з мемуарів).
ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Йкнижн.,ТАРТЮ́Фкнижн.,ОБЛУ́ДАрозм.,ЛИЦЕДІ́Йзаст.;КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Ррозм.,АРТИ́СТрозм.,КОМЕДІА́НТ[КУМЕДІА́НТрозм.]ірон. (той, хто вміє удавати з себе не того, ким він є насправді); УДАВА́ЛЬНИК (той, хто удає що-небудь); ОШУКА́НЕЦЬ (той, хто обманув або обманює кого-небудь). Писав він [Т. Шевченко] і про царів,.. показував їх у всій їх потворній та огидній наготі - розпусниками, душогубцями та лицемірами (З. Тулуб); Оті всякі пузатенькі демократи - облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (О. Ковінька); - Ти думаєш, я люблю отих крутіїв, боягузів,пристосовників? (Н. Рибак); - Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (І. Цюпа); Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський); На згадку людям прийшов старий шабай - висватать, підхвалить, підмогоричить, обдурить в торгу - на те здатний. Кривоприсяжник, манисвіт (К. Гордієнко); Яким же треба бути єзуїтом, щоб однією рукою підписувати закони, а другою інструкції, котрі скасовують ті закони? (В. Канівець); [Монтаньяр:] Та годі вже базікання того! .. Які актори всі ви, жірондисти! (Леся Українка); Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. - Комедіант! - тупнула з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська); Даремними були Іванові побоювання про те, що .. різним завам пощастить підмазати ревізію. Не пощастило. Закінчилась ревізія - закінчилось і панування злодюг та ошуканців (Ю. Збанацький). - Пор. 2. святе́нник.
МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́Крозм.,АРТИ́СТрозм.,ШТУКА́Ррозм.,МАЙСТЕ́РНИКрозм.,МИСТЕ́ЦЬзаст.,ТІМА́ХАзаст.;УМІ́ЛЕЦЬ[ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Нрозм.,БОГрозм.,МАГрозм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́Крозм.,ЧУДОТВО́РЕЦЬрозм.,ЧАРОДІ́Йзаст., ЧАРОДІ́ЙНИКзаст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецьких навичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім’я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко); Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, і вона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М. Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи від чарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк, бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри й інженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, проте вважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний арти́ст арти́сти
родовий арти́ста арти́стів
давальний арти́стові, арти́сту арти́стам
знахідний арти́ста арти́стів
орудний арти́стом арти́стами
місцевий на/в арти́стові, арти́сті на/в арти́стах
кличний арти́сте арти́сти

Словник синонімів

АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Йзаст.; КОМЕДІА́НТ[КУМЕДІА́НТ]розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора). Приведіть до мене артистів красивих і серйозних. Я хочу відчути в їх очах благородний розум і високі почуття (О. Довженко); Актор - з’єднуюча ланка між глядачем і драматургом. Виразник ідей, закладених у п’єсі (з газети); Правду казав столичним лицедіям - у заводському товаристві полюбили обдарованого аматора, і він весь пірнув у клопоти клубні (В. Большак); Прийняла [Копачиха] Якима, ..випиталася, де до сеї пори був, яким способом дістався до комедіантів (С. Ковалів); Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (з мемуарів).
ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Йкнижн.,ТАРТЮ́Фкнижн.,ОБЛУ́ДАрозм.,ЛИЦЕДІ́Йзаст.;КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Ррозм.,АРТИ́СТрозм.,КОМЕДІА́НТ[КУМЕДІА́НТрозм.]ірон. (той, хто вміє удавати з себе не того, ким він є насправді); УДАВА́ЛЬНИК (той, хто удає що-небудь); ОШУКА́НЕЦЬ (той, хто обманув або обманює кого-небудь). Писав він [Т. Шевченко] і про царів,.. показував їх у всій їх потворній та огидній наготі - розпусниками, душогубцями та лицемірами (З. Тулуб); Оті всякі пузатенькі демократи - облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (О. Ковінька); - Ти думаєш, я люблю отих крутіїв, боягузів,пристосовників? (Н. Рибак); - Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (І. Цюпа); Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський); На згадку людям прийшов старий шабай - висватать, підхвалить, підмогоричить, обдурить в торгу - на те здатний. Кривоприсяжник, манисвіт (К. Гордієнко); Яким же треба бути єзуїтом, щоб однією рукою підписувати закони, а другою інструкції, котрі скасовують ті закони? (В. Канівець); [Монтаньяр:] Та годі вже базікання того! .. Які актори всі ви, жірондисти! (Леся Українка); Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. - Комедіант! - тупнула з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська); Даремними були Іванові побоювання про те, що .. різним завам пощастить підмазати ревізію. Не пощастило. Закінчилась ревізія - закінчилось і панування злодюг та ошуканців (Ю. Збанацький). - Пор. 2. святе́нник.
МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́Крозм.,АРТИ́СТрозм.,ШТУКА́Ррозм.,МАЙСТЕ́РНИКрозм.,МИСТЕ́ЦЬзаст.,ТІМА́ХАзаст.;УМІ́ЛЕЦЬ[ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Нрозм.,БОГрозм.,МАГрозм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́Крозм.,ЧУДОТВО́РЕЦЬрозм.,ЧАРОДІ́Йзаст., ЧАРОДІ́ЙНИКзаст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецьких навичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім’я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко); Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, і вона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М. Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи від чарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк, бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри й інженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, проте вважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).