-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний антимо́ній антимо́нії
родовий антимо́нію антимо́ніїв
давальний антимо́нію, антимо́нієві антимо́ніям
знахідний антимо́ній антимо́нії
орудний антимо́нієм антимо́ніями
місцевий на/в антимо́нії, антимо́нію на/в антимо́ніях
кличний антимо́нію* антимо́нії*

Словник фразеологізмів

розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант! Діяти відповідно до вимог статутів, не розводити антимонію (М. Ю. Тарновський); — Батьку! Та що ми з ним антимонію розводимо? — колихнувся натовп (О. Гончар).

розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант! Діяти відповідно до вимог статутів, не розводити антимонію (М. Ю. Тарновський); — Батьку! Та що ми з ним антимонію розводимо? — колихнувся натовп (О. Гончар).