-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ана́хтема ана́хтеми
родовий ана́хтеми ана́хтем
давальний ана́хтемі ана́хтемам
знахідний ана́хтему ана́хтеми
орудний ана́хтемою ана́хтемами
місцевий на/в ана́хтемі на/в ана́хтемах
кличний ана́хтемо* ана́хтеми*

Словник синонімів

ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н[ПРОКЛЬО́Нрідше], КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́діал.; АНА́ФЕМА[АНА́ХТЕМА]заст. (прокляття з відлученням від церкви). Батьківське прокляття мало таку велику силу, що ніякі молитви, ні пости не змивали його (М. Томчаній); І в ранок той, коли ударять дзвони І вас на суд народний приведуть, Із тисяч уст розітнуться прокльони І вам на голову впадуть (О. Олесь); Аніскільки не хоче вона скаржитися на нього, нема йому від матері ні осуду, ні клятьби (О. Гончар); Мов закляття якесь нависло над родом - на віку не мали талану (К. Гордієнко); Як прокляття комусь, як гірке заклинання, Як далекої згадки протяжне ридання, Звуки - сльози роняє струна (Л. Забашта); Ой згадуй про мене, здіймай кляття з мене, горлице сивенькая (Словник Б. Грінченка); Раптом вона згадала про прокляття, і страх відбився на її обличчі. - Та плював я на його анафему, - заспокоював Мічурін дружину (О. Довженко); Прокляття й анахтеми підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (В. Еллан).