анафемський 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ана́фемський ана́фемська ана́фемське ана́фемські
родовий ана́фемського ана́фемської ана́фемського ана́фемських
давальний ана́фемському ана́фемській ана́фемському ана́фемським
знахідний ана́фемський, ана́фемського ана́фемську ана́фемське ана́фемські, ана́фемських
орудний ана́фемським ана́фемською ана́фемським ана́фемськими
місцевий на/в ана́фемському, ана́фемськім на/в ана́фемській на/в ана́фемському, ана́фемськім на/в ана́фемських

Словник синонімів

ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙпідсил. розм.,ПРОКЛЯТУ́ЩИЙпідсил. розм.,ТРИКЛЯТУ́ЩИЙпідсил. розм.,ПОГА́НСЬКИЙзаст.,І́РОДІВзаст.,ОКАЯ́ННИЙзаст., АНА́ФЕМСЬКИЙ[АНА́ХТЕМСЬКИЙ]заст.Я знов самотній і проклятий, - схилився тяжко до вікна (Т. Осьмачка); Тихо, тихо, струни, грайте У сей страшний, проклятий час (О. Олесь); За тією клятою панською роботою світу не видно (С. Васильченко); Спійманий ось над тілами невинних, Що ж ти, убивце заклятий, мовчиш? (М. Шеремет); [Лисняк:] Триклятий магнат!Він справді кинув мене напризволяще (Ю. Мокрієв); О, прокляття проклятущим - за нелюдяність, за зло! Наш народ встає ще дужчим, тільки ж: жертв яких було!.. (П. Тичина); І треба було, щоб саме тепер його зачепив отой триклятущий німецький осколок (І. Цюпа); - Хоч трохи було засуха ухвате, то він зараз за поганських відьом (Г. Квітка-Основ’яненко); [Панас:] Ах, іродів Лахтійон!Гаразд, що нема нікого чужого в хаті, хоч вилаю добре!.. (М. Кропивницький); - Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! (П. Куліш); - Ти, анахтемський вилупку, вже в начальство поліз? - бухикає [старий] простудженим голосом (М. Стельмах). - Пор. 1. ненависний.