-1-
частка
незмінювана словникова одиниця
-2-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний амі́нь амі́нь
родовий амі́нь амі́нь
давальний амі́нь амі́нь
знахідний амі́нь амі́нь
орудний амі́нь амі́нь
місцевий на/в амі́нь на/в амі́нь
кличний амі́нь амі́нь

Словник синонімів

КІНЕ́ЦЬ (останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов’язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось); РОЗВ’Я́ЗКА, ЕПІЛО́Гкнижн. (завершення чогось з певним результатом); КРАЙ (закінчення, припинення якоїсь дії, стану); МЕЖА́ (закінчення чогось); ФІНА́Л (закінчення, завершення якоїсь справи, події); ФІ́НІШ (заключна, вирішальна частина - перев. спортивних змагань); АМІ́НЬрозм. (закінчення перев. з трагічним наслідком); ШАБА́Шрозм. (перев. закінчення роботи). На селі чутно було звуки, що знаменують кінець дня (Г. Хоткевич); - Батько, не питаючи мене, дав панові Никодиму слово. Я обурилась, але обурення тільки прискорило розв’язку (П. Колесник); Двадцятий вік іде до епілогу (П. Дорошко); - Думаю-гадаю і не бачу краю своєї печалі (І. Нечуй-Левицький); Пафос досяг межі (І. Франко); Така урочиста розмова про одруження й такий несподіваний фінал! (І. Ле); - Подумати, скільки було жертв, скільки втрат, а наближаємось до фінішу сильнішими, ніж стартували (О. Гончар); Охрім косив, а день ішов на амінь (Л. Боровиковський); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Ю. Смолич). - Пор. закі́нчення.
КІНЕ́ЦЬприсудк. сл. (кому, чому, рідше для кого-чого або без додатка - вживається для того, щоб підкреслити остаточне, безумовне припинення чогось, загибель кого, чого-небудь), АМІ́НЬрозм.,МОГИ́ЛАрозм.,А́МБАрозм.,БА́СТАрозм.,КАЮ́Крозм.,КАПУ́Трозм.,КАПЕ́ЦЬрозм.,КВИТрозм.,ТРУБА́розм.Кінець подорожі, - Вже зіроньки гожі Сіяють на небі ясному (Леся Українка); - Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (О. Гончар); "Ну, - думалось йому неясно, - зараз скажений псюга цапне мене іклами за ніс - і амба" (Є. Гуцало); Годі з вами цяцькатись! Баста! (О. Гончар); - Зайдемо під повітку, а то побачить мама через вікно, і каюк нашій розмові (Ірина Вільде); Якби з Сокирами прийшли і Топорища, Тоді-то був би нам капут (Є. Гребінка); Він подумав, що в темряві німці легко можуть підкрастися по дорічному схилу дамби - і тоді їм обом капець. Йому і тому хлопчикові (О. Сизоненко); Землеміра викликати та й хай розпланує, розмірить і квит (А. Головко); - Стривай, Ганджібаєв.., тут труба нам буде!Зачекаємо роту! (Ю. Бедзик).
СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІНуроч.,КОНЧИ́НАуроч.,ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛАрозм.,АМІ́НЬрозм.,А́МБАрозм.,КАЮ́Крозм.,КАПУ́Трозм.,РІШЕНЕ́ЦЬрідко,СО́ДУХА[СО́ДУХИмн.]розм., заст. рідше.Вона захворіла, ледве встає з ліжка і тільки й говорить, що про свою смерть (Є. Гуцало); Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест (В. Стус); Чому ж отут у грудях все млоїться?Смерті, кінця боїшся? (О. Гончар); Все живе не хоче йти до скону - І трава, і птиця на землі (А. Малишко); "З твоїх уст я п’ю смерть, - прорекла вона. - Добре се знаю, І кончину свою поцілунком солоним вітаю" (П. Куліш); І зігнувшись під вагою, Хирна шкапакраю жде (П. Грабовський); Як не покаєшся, - тобі буде могила, а мені кобила (казка); Туди кожну тобі ніч везуть кого-небудь з контррозвідки. Ну, а хто вже на баржу попав, тому каюк і похорон за першим розрядом (В. Собко); Чим ми жили морально?Лише сподіванками на те, що загарбникам буде капут (Ю. Яновський); Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець (Б. Олійник); Нехай тільки вловимо, буде йому содуха (Леся Українка). - Пор. заги́бель.