амбітний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний амбі́тний амбі́тна амбі́тне амбі́тні
родовий амбі́тного амбі́тної амбі́тного амбі́тних
давальний амбі́тному амбі́тній амбі́тному амбі́тним
знахідний амбі́тний, амбі́тного амбі́тну амбі́тне амбі́тні, амбі́тних
орудний амбі́тним амбі́тною амбі́тним амбі́тними
місцевий на/в амбі́тному, амбі́тнім на/в амбі́тній на/в амбі́тному, амбі́тнім на/в амбі́тних

Словник синонімів

ГО́РДИЙ (сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність), ГОРДОВИ́ТИЙ, АМБІ́ТНИЙ, ГОРДІВЛИ́ВИЙ, ГОРДЛИ́ВИЙ, ДУ́МНИЙ, ДУМЛИ́ВИЙ, ЧИ́ННИЙрозм. (сповнений почуття власної гідності). - Ти не знаєш козацьку вдачу - гордий народ! (С. Васильченко); Гордий погляд;- В тобі нема ні кришки гордощів.. Пані повинна бути гордовита, поважна (І. Нечуй-Левицький); Гордовита поза; І сам Карпо Цар, дарма, що був амбітний і гонористий, - раптом став благати Василя Івановича (Ю. Яновський); - Мій брат Лука теж був поет і романтик, - в голосі Степана зазвучали гордливі нотки (І. Волошин); - Чого ж ти така думна? чого погорджаєш поповичами? (А. Свидницький); Де полягла козацькая голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка).