-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний альтруї́ст альтруї́сти
родовий альтруї́ста альтруї́стів
давальний альтруї́стові, альтруї́сту альтруї́стам
знахідний альтруї́ста альтруї́стів
орудний альтруї́стом альтруї́стами
місцевий на/в альтруї́стові, альтруї́сті на/в альтруї́стах
кличний альтруї́сте альтруї́сти

Словник антонімів

АЛЬТРУЇЗМ ЕГОЇЗМ
Ставлення до людей, що виявляється у безкорисливому піклуванні про благо інших, в готовності жертвувати для інших своїми особистими інтересами, безкорисливість. Ставлення до людей, що виявляється у повному себелюбстві, у байдужості до людей, в постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів, себелюбство, самолюбство.
Винятковий, повний, свідомий альтруїзм ~ егоїзм. Бути, залишатися, стати прихильником альтруїзму ~ егоїзму. Виявляти, показувати свій альтруїзмегоїзм. Філософія альтруїзму ~ егоїзму. Альтруїзм безкорисливий, щирий ~  егоїзм байдужий, безсердечний, вузький, гидкий, голий, дикий, дрібний, жорстокий, зажерливий, наглий, ненаситний, неприємний, сліпий, цинічний, черствий.
В історичній повісті "Захар Беркут"... маємо широкі картини в історичній перспективі, масу описів тодішньої культури і звичаїв, але побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість, здається нам утопічною (М. Коцюбинський).
Альтруїст ~егоїст, альтруїстка ~егоїстка, альтруїзм ~егоїзм // егоїстичність, альтруїстичний ~егоїстичний, альтруїстично ~егоїстично; альтруїст ~самолюб //себелюб //себелюбець, альтруїстичний ~самолюбний, безкорисливий ~самолюбивий