-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний альтруї́зм  
родовий альтруї́зму  
давальний альтруї́зму, альтруї́змові  
знахідний альтруї́зм  
орудний альтруї́змом  
місцевий на/в альтруї́змі, по альтруї́зму  
кличний альтруї́зме*  

Словник антонімів

АЛЬТРУЇЗМ ЕГОЇЗМ
Ставлення до людей, що виявляється у безкорисливому піклуванні про благо інших, в готовності жертвувати для інших своїми особистими інтересами, безкорисливість. Ставлення до людей, що виявляється у повному себелюбстві, у байдужості до людей, в постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів, себелюбство, самолюбство.
Винятковий, повний, свідомий альтруїзм ~ егоїзм. Бути, залишатися, стати прихильником альтруїзму ~ егоїзму. Виявляти, показувати свій альтруїзмегоїзм. Філософія альтруїзму ~ егоїзму. Альтруїзм безкорисливий, щирий ~  егоїзм байдужий, безсердечний, вузький, гидкий, голий, дикий, дрібний, жорстокий, зажерливий, наглий, ненаситний, неприємний, сліпий, цинічний, черствий.
В історичній повісті "Захар Беркут"... маємо широкі картини в історичній перспективі, масу описів тодішньої культури і звичаїв, але побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість, здається нам утопічною (М. Коцюбинський).
Альтруїст ~егоїст, альтруїстка ~егоїстка, альтруїзм ~егоїзм // егоїстичність, альтруїстичний ~егоїстичний, альтруїстично ~егоїстично; альтруїст ~самолюб //себелюб //себелюбець, альтруїстичний ~самолюбний, безкорисливий ~самолюбивий