альтруїзм 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | альтруї́зм | |
родовий | альтруї́зму | |
давальний | альтруї́зму, альтруї́змові | |
знахідний | альтруї́зм | |
орудний | альтруї́змом | |
місцевий | на/в альтруї́змі, по альтруї́зму | |
кличний | альтруї́зме* |
Словник антонімів
АЛЬТРУЇЗМ | ЕГОЇЗМ |
Ставлення до людей, що виявляється у безкорисливому піклуванні про благо інших, в готовності жертвувати для інших своїми особистими інтересами, безкорисливість. | Ставлення до людей, що виявляється у повному себелюбстві, у байдужості до людей, в постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів, себелюбство, самолюбство. |
Винятковий, повний, свідомий альтруїзм ~ егоїзм. Бути, залишатися, стати прихильником альтруїзму ~ егоїзму. Виявляти, показувати свій альтруїзм ~ егоїзм. Філософія альтруїзму ~ егоїзму. Альтруїзм безкорисливий, щирий ~ егоїзм байдужий, безсердечний, вузький, гидкий, голий, дикий, дрібний, жорстокий, зажерливий, наглий, ненаситний, неприємний, сліпий, цинічний, черствий. | |
В історичній повісті "Захар Беркут"... маємо широкі картини в історичній перспективі, масу описів тодішньої культури і звичаїв, але побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість, здається нам утопічною (М. Коцюбинський). | |
Альтруїст ~егоїст, альтруїстка ~егоїстка, альтруїзм ~егоїзм // егоїстичність, альтруїстичний ~егоїстичний, альтруїстично ~егоїстично; альтруїст ~самолюб //себелюб //себелюбець, альтруїстичний ~самолюбний, безкорисливий ~самолюбивий |