-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив акцентува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   акценту́ймо
2 особа акценту́й акценту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа акцентува́тиму акцентува́тимемо, акцентува́тимем
2 особа акцентува́тимеш акцентува́тимете
3 особа акцентува́тиме акцентува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа акценту́ю акценту́ємо, акценту́єм
2 особа акценту́єш акценту́єте
3 особа акценту́є акценту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
акценту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. акцентува́в акцентува́ли
жін. р. акцентува́ла
сер. р. акцентува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
акценто́ваний
Безособова форма
акценто́вано
Дієприслівник
акцентува́вши

Словник синонімів

НАГОЛО́ШУВАТИщо (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИзаст., лінгв. - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти. Правильно наголошувати слово; Акцентують [фурмани в Щавниці] слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький).
НАГОЛО́ШУВАТИщо, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові, тексті тощо за допомогою яких-небудь засобів найважливіші і найістотніші моменти), АКЦЕНТУВА́ТИщо,ПІДКРЕ́СЛЮВАТИщо, зі спол. щ о, ВИДІЛЯ́ТИщо,НАПИРА́ТИна що,розм.,НАЛЯГА́ТИна що, розм.;НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ]на що,ПРИТИСКА́ТИ[ПРИТИ́СКУВАТИ]на чому (інтонаційно виділяти слово, звук або іншу частину висловлення для підкреслення їх важливості чи взагалі привернення до них уваги слухача). - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти, підкре́слити, ви́ділити, нати́снути, прити́снути. - Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, - він наголосив це слово, - особисті справи (Ю. Смолич); Наголошувати на вадах твору; Акцентувати увагу на політичному аспекті проблеми; Вона.. з несхованою злістю питає: - Ну, та й чого ти губищі свої надула? - "Губищі" підкреслює (А. Головко); В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини - діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (П. Тичина); Виділити основні положення статті; Терентій.. напирає на.. те, що в гурті наймит стає стійкішим і дорожчим (М. Стельмах); "Хо" мені менше усього вподобався: дуже вже Ви в ньому налягаєте на все те, що так любо Вашому серцеві (Панас Мирний); - Юра сьогодні не піде в ліс, - твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (І. Волошин); - Гаразд. Обов’язково намалюю, - притиснув він на останньому слові (В. Козаченко). - Пор. 1. виділя́ти.

Словник відмінків

Інфінітив акцентува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   акценту́ймо
2 особа акценту́й акценту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа акцентува́тиму акцентува́тимемо, акцентува́тимем
2 особа акцентува́тимеш акцентува́тимете
3 особа акцентува́тиме акцентува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа акценту́ю акценту́ємо, акценту́єм
2 особа акценту́єш акценту́єте
3 особа акценту́є акценту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
акценту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. акцентува́в акцентува́ли
жін. р. акцентува́ла
сер. р. акцентува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
акценто́ваний
Безособова форма
акценто́вано
Дієприслівник
акцентува́вши

Словник синонімів

НАГОЛО́ШУВАТИщо (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИзаст., лінгв. - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти. Правильно наголошувати слово; Акцентують [фурмани в Щавниці] слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький).
НАГОЛО́ШУВАТИщо, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові, тексті тощо за допомогою яких-небудь засобів найважливіші і найістотніші моменти), АКЦЕНТУВА́ТИщо,ПІДКРЕ́СЛЮВАТИщо, зі спол. щ о, ВИДІЛЯ́ТИщо,НАПИРА́ТИна що,розм.,НАЛЯГА́ТИна що, розм.;НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ]на що,ПРИТИСКА́ТИ[ПРИТИ́СКУВАТИ]на чому (інтонаційно виділяти слово, звук або іншу частину висловлення для підкреслення їх важливості чи взагалі привернення до них уваги слухача). - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти, підкре́слити, ви́ділити, нати́снути, прити́снути. - Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, - він наголосив це слово, - особисті справи (Ю. Смолич); Наголошувати на вадах твору; Акцентувати увагу на політичному аспекті проблеми; Вона.. з несхованою злістю питає: - Ну, та й чого ти губищі свої надула? - "Губищі" підкреслює (А. Головко); В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини - діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (П. Тичина); Виділити основні положення статті; Терентій.. напирає на.. те, що в гурті наймит стає стійкішим і дорожчим (М. Стельмах); "Хо" мені менше усього вподобався: дуже вже Ви в ньому налягаєте на все те, що так любо Вашому серцеві (Панас Мирний); - Юра сьогодні не піде в ліс, - твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (І. Волошин); - Гаразд. Обов’язково намалюю, - притиснув він на останньому слові (В. Козаченко). - Пор. 1. виділя́ти.