-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний акура́тність  
родовий акура́тності  
давальний акура́тності  
знахідний акура́тність  
орудний акура́тністю  
місцевий на/в акура́тності  
кличний акура́тносте*  

Словник антонімів

АКУРАТНИЙ НЕАКУРАТНИЙ
1. Який додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків, зібраний. Який не додержується порядку, точності у роботі, у виконанні своїх обов’язків, недбалий, неохайний.
Акуратний, а, е ~ неакуратний, а, е адміністратор, виконавець, господиня, дівчина, жінка, плата, поштар, робітник, студент, учень, хлопець, чиновник; у роботі, при виконанні своїх обов’язків. Бути, залишатися, стати акуратним ~ неакуратним в чому-н.; в діяльності, в роботі, при виконанні своїх службових обов’язків. Винятково, досить, дуже акуратний ~ неакуратний.
2. Про предмети та дії, які підтримуються в порядку, старанно зроблені, точно виконувані або виконані. Про предмети та дії, які не є в повному порядку, неохайно зроблені, недбало виконувані або виконані.
Акуратний, а, е ~ неакуратний, а, е будинок, вигляд, виконання чого-н., зачіска кого-н., зошит, костюм кого-н., креслення, одяг, оформлення, побілка, подвір’я, почерк, рисунок, робота.
Акуратні ~ неакуратні нігті, руки. Бути, виглядати акуратнимнеакуратним. Винятково, достатньо, дуже акуратний ~ неакуратний.
Брянський, видно, його не чув... У такій зібганій позі він був зовсім маленький, було щось тендітно-дівоче в його гостро піднятих плечах з твердими акуратними погонами (О. Гончар). Одяг його був неохайним (З газети).
Акуратність ~неакуратність, акуратно ~неакуратно; акуратний ~недбалий, акуратист ~неохайний, зібраний ~недбалий