акредитований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний акредито́ваний акредито́вана акредито́ване акредито́вані
родовий акредито́ваного акредито́ваної акредито́ваного акредито́ваних
давальний акредито́ваному акредито́ваній акредито́ваному акредито́ваним
знахідний акредито́ваний, акредито́ваного акредито́вану акредито́ване акредито́вані, акредито́ваних
орудний акредито́ваним акредито́ваною акредито́ваним акредито́ваними
місцевий на/в акредито́ваному, акредито́ванім на/в акредито́ваній на/в акредито́ваному, акредито́ванім на/в акредито́ваних