-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив акліматизува́тися, акліматизува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   акліматизу́ймося, акліматизу́ймось
2 особа акліматизу́йся, акліматизу́йсь акліматизу́йтеся, акліматизу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа акліматизува́тимуся, акліматизува́тимусь акліматизува́тимемося, акліматизува́тимемось, акліматизува́тимемся
2 особа акліматизува́тимешся акліматизува́тиметеся, акліматизува́тиметесь
3 особа акліматизува́тиметься акліматизува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа акліматизу́юся, акліматизу́юсь акліматизу́ємося, акліматизу́ємось, акліматизу́ємся
2 особа акліматизу́єшся акліматизу́єтеся, акліматизу́єтесь
3 особа акліматизу́ється акліматизу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
акліматизу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. акліматизува́вся, акліматизува́всь акліматизува́лися, акліматизува́лись
жін. р. акліматизува́лася, акліматизува́лась
сер. р. акліматизува́лося, акліматизува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
акліматизува́вшись

Словник синонімів

ЗВИ́КНУТИдо кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯз ким, рідше до кого-чого,ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого,ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯдо кого-чого і без додатка,АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОСВО́ЇТИСЯ з ким-чим і без додатка,ОБВИ́КНУТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КНУТИСЯз ким-чим і без додатка,ОБВИ́КТИСЯз ким-чим і без додатка,ВТЯГНУ́ТИСЯ[УТЯГНУ́ТИСЯ]у що і без додатка,ВТЯГТИ́СЯ[УТЯГТИ́СЯ]у що і без додатка,ОБІЗНА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПРИВИ́КНУТИрозм.,ПРИВИ́КТИрозм.,ПРИСВО́ЇТИСЯрозм.,ОБЖИ́ТИСЯрозм.,ОББУ́ТИСЯз чим і без додатка,розм.,ОЗВИЧА́ЇТИСЯрозм.,ОГО́ВТАТИСЯ[ОБГО́ВТАТИСЯ]перев. без додатка,розм.,ОБІМ’Я́ТИСЯрозм.,ОБТЕ́РТИСЯрозм.,ОГЛЕ́ДІТИСЯ[ОГЛЯ́ДІТИСЯ]розм.,ПРИГЛЯ́ДІТИСЯ[ПРИГЛЕ́ДІТИСЯ]розм.,ОБХОДИ́ТИСЯрозм.,ОБСВІ́ДЧИТИСЯдіал.,ОЖИ́ТИСЯдіал.,ПРИНАТУ́РИТИСЯдіал.; ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, ПРИТЕ́РТИСЯ, ПРИТЕРПІ́ТИСЯрозм. (перев. до неприємного). - Недок.: звика́ти, звика́тися, призвича́юватися, акліматизува́тися, осво́юватися, обвика́ти, обвика́тися, втя́гуватися[утя́гуватися], втяга́тися[утяга́тися], обізнава́тися, привика́ти, присво́юватися, обжива́тися, оббува́тися, озвича́юватися, ого́втуватися[обго́втуватися], обсві́дчуватися, ожива́тися, принату́рюватися, пристосо́вуватися, притира́тися, прите́рплюватися. Поступовоочі звикали до темряви (О. Гончар); Треба було.. звикатися з новою школою, з дітьми (С. Васильченко); Коли очі мої призвичаюються до темряви, я починаю примічати людей (П. Колесник); - Дмитре Івановичу!.. Ну як, голубе, обжився на новому місці? Додому не тягне? - Цілком акліматизувався (Ю. Збанацький); Тамара освоюється з поганим світлом і раптом бачить Женю і Галю (А. Хижняк); Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (І. Ле); Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою (А. Хорунжий); Дмитро трудно привикав до людей, а з Туром зійшовся легко, без внутрішньої напруги і незручності (М. Стельмах); Після.. ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький); - Це нічого, - думав він, - що я сплохував трохи на перший раз: привикну, придивлюсь, озвичаюсь... (С. Васильченко); Мешканці сорок дев’ятого номера поволі оговтувались. За кілька хвилин уже можна було розібрати, що в приміщенні є ліжко, невеличкий столик, два скалічені стільці (С. Добровольський); - Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Марко Вовчок); Подібно до інших, уже принатурилась [Ліда] до того, щоб жити в стані напнутих нервів, постійної настороги (О. Гончар).
ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯдо кого-чого (перев. про людину - набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ], ПРИЖИВА́ТИСЯ, УЖИВА́ТИСЯ[ВЖИВА́ТИСЯ]де, у що,ПІДХО́ДИТИпід кого-що,ПРИПАСО́ВУВАТИСЯ, ПРИТИРА́ТИСЯрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯзневажл.,ПРИСМО́КТУВАТИСЯзневажл.,ПРИМІНЯ́ТИСЯрозм. рідко,ПРИСТРО́ЮВАТИСЯрозм.рідко;ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ], ПІДБИРА́ТИСЯ (під кого-що - до чиїхсь уподобань, смаків тощо); ПІДЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ЛАДНА́ТИСЯрозм. (перев. з метою жити в мирі, злагоді); АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯ, АДАПТУВА́ТИСЯ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИСЯ] (також про живі організми - до нової обстановки, нового середовища). - Док.: пристосува́тися, призвича́їтися[призвичитисярідко], приладна́тися, прилаштува́тися, примі́ритися[примірятися], прижи́тися, ужи́тися[вжи́тися], підійти́, припасува́тися, прите́ртися, прима́затися, присмокта́тися, приміни́тися, пристро́їтися, підроби́тися, підібра́тися, підла́дитися, прила́дитися, акліматизува́тися, адаптува́тися, прищепи́тися. Аж не віриться, що одне село може бути таке розкидане і таке різновидне, що люди так бездоганно зуміли пристосуватися до умов, у які поставила їх природа (Ю. Мельничук); - Зараз я нічого не роблю. Я лише призвичаююсь і до лабораторій і до моїх помічниць (Ю. Шовкопляс); А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (В. Логвиненко); [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу? На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв); Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко); - Звикли вже до Вільних Лук... .. - А чи довго звикати?.. Ви ж мені самі казали..: "Скоріше там приживайтесь" (В. Логвиненко); "Власність - є злодійство"? ..Цими словами Прудон зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіппа і Гізо (М. Стельмах); Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (І. Нечуй-Левицький); До семи корінних гравців припасувалося четверо нових із запасних (Ю. Яновський); Він теж намагається притертися до робітників, влаштовує для них різні розваги (переклад С. Ковганюка); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян (В. Собко); [Ярошенко:] Ділянка для таких людей не має значення. Вони присмоктуються до нашої справи, як п’явки до живого організму... (О. Левада); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко); Не може ж хронікер малої преси у кождому новому місті "пристроюватись" до іншої газети, се не так легко (Леся Українка); Місцевий хор мусить підроблятися під смак цієї публіки (Л. Смілянський); Віч-на-віч із Сагайдачним він говорив своєю звичною вибагливою мовою, не підроблюючись під голоту і більшість січовиків (З. Тулуб); Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький); Може, й зле робить [Стаха], що всю свою душу і серце вкладає в цю любов. Коли б трохи менше любила, то не старалася б так на кожному кроці підладжуватись до нього (Ірина Вільде); Зовсім світ перевернувся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Панас Мирний); Хоч у Сюзанни й панська кров у жилах, та батько її завжди з козаками ладнався (І. Ле); - Цими днями всі ви підете у свої бойові розвідгрупи. Там акліматизуєтеся, парашут за спину - й туди!.. - махнув [Іван Сергійович] рішуче рукою (П. Автомонов); В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Яновський).

Словник відмінків

Інфінітив акліматизува́тися, акліматизува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   акліматизу́ймося, акліматизу́ймось
2 особа акліматизу́йся, акліматизу́йсь акліматизу́йтеся, акліматизу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа акліматизува́тимуся, акліматизува́тимусь акліматизува́тимемося, акліматизува́тимемось, акліматизува́тимемся
2 особа акліматизува́тимешся акліматизува́тиметеся, акліматизува́тиметесь
3 особа акліматизува́тиметься акліматизува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа акліматизу́юся, акліматизу́юсь акліматизу́ємося, акліматизу́ємось, акліматизу́ємся
2 особа акліматизу́єшся акліматизу́єтеся, акліматизу́єтесь
3 особа акліматизу́ється акліматизу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
акліматизу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. акліматизува́вся, акліматизува́всь акліматизува́лися, акліматизува́лись
жін. р. акліматизува́лася, акліматизува́лась
сер. р. акліматизува́лося, акліматизува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
акліматизува́вшись

Словник синонімів

ЗВИ́КНУТИдо кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯз ким, рідше до кого-чого,ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого,ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯдо кого-чого і без додатка,АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОСВО́ЇТИСЯ з ким-чим і без додатка,ОБВИ́КНУТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КНУТИСЯз ким-чим і без додатка,ОБВИ́КТИСЯз ким-чим і без додатка,ВТЯГНУ́ТИСЯ[УТЯГНУ́ТИСЯ]у що і без додатка,ВТЯГТИ́СЯ[УТЯГТИ́СЯ]у що і без додатка,ОБІЗНА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПРИВИ́КНУТИрозм.,ПРИВИ́КТИрозм.,ПРИСВО́ЇТИСЯрозм.,ОБЖИ́ТИСЯрозм.,ОББУ́ТИСЯз чим і без додатка,розм.,ОЗВИЧА́ЇТИСЯрозм.,ОГО́ВТАТИСЯ[ОБГО́ВТАТИСЯ]перев. без додатка,розм.,ОБІМ’Я́ТИСЯрозм.,ОБТЕ́РТИСЯрозм.,ОГЛЕ́ДІТИСЯ[ОГЛЯ́ДІТИСЯ]розм.,ПРИГЛЯ́ДІТИСЯ[ПРИГЛЕ́ДІТИСЯ]розм.,ОБХОДИ́ТИСЯрозм.,ОБСВІ́ДЧИТИСЯдіал.,ОЖИ́ТИСЯдіал.,ПРИНАТУ́РИТИСЯдіал.; ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, ПРИТЕ́РТИСЯ, ПРИТЕРПІ́ТИСЯрозм. (перев. до неприємного). - Недок.: звика́ти, звика́тися, призвича́юватися, акліматизува́тися, осво́юватися, обвика́ти, обвика́тися, втя́гуватися[утя́гуватися], втяга́тися[утяга́тися], обізнава́тися, привика́ти, присво́юватися, обжива́тися, оббува́тися, озвича́юватися, ого́втуватися[обго́втуватися], обсві́дчуватися, ожива́тися, принату́рюватися, пристосо́вуватися, притира́тися, прите́рплюватися. Поступовоочі звикали до темряви (О. Гончар); Треба було.. звикатися з новою школою, з дітьми (С. Васильченко); Коли очі мої призвичаюються до темряви, я починаю примічати людей (П. Колесник); - Дмитре Івановичу!.. Ну як, голубе, обжився на новому місці? Додому не тягне? - Цілком акліматизувався (Ю. Збанацький); Тамара освоюється з поганим світлом і раптом бачить Женю і Галю (А. Хижняк); Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (І. Ле); Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою (А. Хорунжий); Дмитро трудно привикав до людей, а з Туром зійшовся легко, без внутрішньої напруги і незручності (М. Стельмах); Після.. ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький); - Це нічого, - думав він, - що я сплохував трохи на перший раз: привикну, придивлюсь, озвичаюсь... (С. Васильченко); Мешканці сорок дев’ятого номера поволі оговтувались. За кілька хвилин уже можна було розібрати, що в приміщенні є ліжко, невеличкий столик, два скалічені стільці (С. Добровольський); - Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Марко Вовчок); Подібно до інших, уже принатурилась [Ліда] до того, щоб жити в стані напнутих нервів, постійної настороги (О. Гончар).
ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯдо кого-чого (перев. про людину - набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ], ПРИЖИВА́ТИСЯ, УЖИВА́ТИСЯ[ВЖИВА́ТИСЯ]де, у що,ПІДХО́ДИТИпід кого-що,ПРИПАСО́ВУВАТИСЯ, ПРИТИРА́ТИСЯрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯзневажл.,ПРИСМО́КТУВАТИСЯзневажл.,ПРИМІНЯ́ТИСЯрозм. рідко,ПРИСТРО́ЮВАТИСЯрозм.рідко;ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ], ПІДБИРА́ТИСЯ (під кого-що - до чиїхсь уподобань, смаків тощо); ПІДЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ЛАДНА́ТИСЯрозм. (перев. з метою жити в мирі, злагоді); АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯ, АДАПТУВА́ТИСЯ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИСЯ] (також про живі організми - до нової обстановки, нового середовища). - Док.: пристосува́тися, призвича́їтися[призвичитисярідко], приладна́тися, прилаштува́тися, примі́ритися[примірятися], прижи́тися, ужи́тися[вжи́тися], підійти́, припасува́тися, прите́ртися, прима́затися, присмокта́тися, приміни́тися, пристро́їтися, підроби́тися, підібра́тися, підла́дитися, прила́дитися, акліматизува́тися, адаптува́тися, прищепи́тися. Аж не віриться, що одне село може бути таке розкидане і таке різновидне, що люди так бездоганно зуміли пристосуватися до умов, у які поставила їх природа (Ю. Мельничук); - Зараз я нічого не роблю. Я лише призвичаююсь і до лабораторій і до моїх помічниць (Ю. Шовкопляс); А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (В. Логвиненко); [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу? На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв); Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко); - Звикли вже до Вільних Лук... .. - А чи довго звикати?.. Ви ж мені самі казали..: "Скоріше там приживайтесь" (В. Логвиненко); "Власність - є злодійство"? ..Цими словами Прудон зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіппа і Гізо (М. Стельмах); Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (І. Нечуй-Левицький); До семи корінних гравців припасувалося четверо нових із запасних (Ю. Яновський); Він теж намагається притертися до робітників, влаштовує для них різні розваги (переклад С. Ковганюка); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян (В. Собко); [Ярошенко:] Ділянка для таких людей не має значення. Вони присмоктуються до нашої справи, як п’явки до живого організму... (О. Левада); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко); Не може ж хронікер малої преси у кождому новому місті "пристроюватись" до іншої газети, се не так легко (Леся Українка); Місцевий хор мусить підроблятися під смак цієї публіки (Л. Смілянський); Віч-на-віч із Сагайдачним він говорив своєю звичною вибагливою мовою, не підроблюючись під голоту і більшість січовиків (З. Тулуб); Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький); Може, й зле робить [Стаха], що всю свою душу і серце вкладає в цю любов. Коли б трохи менше любила, то не старалася б так на кожному кроці підладжуватись до нього (Ірина Вільде); Зовсім світ перевернувся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Панас Мирний); Хоч у Сюзанни й панська кров у жилах, та батько її завжди з козаками ладнався (І. Ле); - Цими днями всі ви підете у свої бойові розвідгрупи. Там акліматизуєтеся, парашут за спину - й туди!.. - махнув [Іван Сергійович] рішуче рукою (П. Автомонов); В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Яновський).