-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний а́збука а́збуки
родовий а́збуки а́збук
давальний а́збуці а́збукам
знахідний а́збуку а́збуки
орудний а́збукою а́збуками
місцевий на/в а́збуці на/в а́збуках
кличний а́збуко* а́збуки*

Словник синонімів

АЛФА́ВІ́Т (сукупність букв якої-небудь писемності, розташованих у встановленому порядку), АБЕ́ТКА, А́ЗБУКА. Найдавніша, що дійшла до нас, слов’янська писемність знає два алфавіти - кирилицю й глаголицю (з наукової літератури); За місяць обидва хлопчика вже читали друкований текст. Допомогло і те, що Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись сама вчилася читати й писати (З. Тулуб); - А що, сину? Багато вже вивчив граматики?.. - Уже азбуку вивчив, - одказує Кирило (Панас Мирний).
БУКВА́Р, А́ЗБУКАзаст., АБЕ́ТКАзаст., ГРАМА́ТКАзаст.Благословенна та ясна година, Коли буквар до рук бере дитина (Д. Павличко); Діждали неділі, і Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кириликом граматку (Панас Мирний).
ОСНО́ВИмн. (сукупність найважливіших відомостей із певної галузі науки), ЕЛЕМЕ́НТИмн.,ПОЧА́ТКИмн.,АЗИ́мн.,А́ЗБУКА, АБЕ́ТКА, НАЧА́ЛАмн.Тут [у Петербурзькому училищі] Олександр Саєнко здобуває основи художньої освіти (з газети); Елементи ядерної фізики; Планіметрія й стереометрія - то лише початки, азбука математики (І. Франко); Ази арифметики; Абетка біології.