-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ажу́рний ажу́рна ажу́рне ажу́рні
родовий ажу́рного ажу́рної ажу́рного ажу́рних
давальний ажу́рному ажу́рній ажу́рному ажу́рним
знахідний ажу́рний ажу́рну ажу́рне ажу́рні
орудний ажу́рним ажу́рною ажу́рним ажу́рними
місцевий на/в ажу́рному, ажу́рнім на/в ажу́рній на/в ажу́рному, ажу́рнім на/в ажу́рних

Словник синонімів

МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙдіал.;ДОВЕ́РШЕНИЙ, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВИ́КІНЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, БЕЗДОГА́ННИЙ, АРТИСТИ́ЧНИЙ (якому властива повнота необхідних позитивних якостей); ВІРТУО́ЗНИЙ (який потребує найдосконалішого виконання); ФІЛІГРА́ННИЙ, ФІЛІГРА́НОВИЙ (старанно, тонко оброблений); ТОНКИ́Й, АЖУ́РНИЙ, АЖУРО́ВИЙ (виконаний з урахуванням найдрібніших деталей); ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який виконано з талантом); ЗРІ́ЛИЙ (про твір). Тим часом люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки (Леся Українка); Везли [опішнянці] в Каховку свої знамениті вироби, дзвінкий та яскравий посуд, відомий усій Полтавщині своїми чудовими якостями та майстерним художнім розписом (О. Гончар); Тільки добротна будова та різьблені стовпи й мистецькі решітки на ґаночку та вікнах свідчили, що не бідняцьке це житло (П. Козланюк); - Вашу п’єсу надрукують... Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло... (Панас Мирний); Підносили [медовари] питво з’юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні або в штудерні дерев’яні скрині під собою (П. Загребельний); Писанки являють собою невичерпне джерело довершених народних орнаментальних композицій (з журналу); Гарні відгуки дадуть нову творчу зарядку, а це буде початком нових творів, кожного разу все досконаліших, майстерніших (О. Донченко); Світ Здається викінченим, як поема Митця старого (М. Рильський); Максим виконав цілу комбінацію коротких гармонійно завершених рухів, які становили чудовий акробатичний каскад (Д. Ткач); Моє артистичне читання подобалося Сергієві Валентиновичу (Л. Смілянський); Оркестр відіграв і змовк з віртуозним вивертом кларнетів на останньому акорді пісенних слів (Ю. Смолич); Із захопленням відкрили ми для себе віртуозну графіку великих українських майстрів XVІІ ст. (з газети); Я філігранною різьбою Не прикрашав свого стола. На ньому, наче шум прибою, Щодень душа моя гула (В. Бичко); Забарну роботу над чудесним образом богині краси Афродіти Мілоської чи тонкий рисунок непорочної янголички замовниці не цінували (С. Ковалів); Федора Михайлівна рвучко зняла свої ажурні сережки й кинула їх на стіл (П. Панч); І сняться, й видяться Сашкові (Ану-бо, музо, вищий тон!) Нові будинки ажурові, Нове життя без перепон... (М. Рильський); Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказанно любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Панас Мирний); На тридцять другім році життя замовкли уста поета. Але Євген Фомін залишив цікаву, зрілу літературну спадщину (Т. Масенко).
ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ[ПРОЗО́РЧАСТИЙ], ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙрідше,ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙпоет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙзаст.;ТОНКИ́Й (не густий, з невеликою щільністю); АЖУ́РНИЙ (перев. про плетені, різьблені тощо вироби); ЯСНИ́Й (перев. про воду). Ходив [Андрій] далеко до озер - сидіть любив там на траві й дивитись ранком у глибінь прозорих вод, на дно живе (Т. Осьмачка); Смужечкою тяглась [річка] проміж зеленими луками, десь туди попід села, повиті прозірчастим маревом (Олена Пчілка); Вона йшла під руку з гвардійцем, убрана в блакитну прозорчасту сукню (Леся Українка); З берегом хвиля прозірна шуткує (І. Манжура); Ромен болотяний Досяг межі хисткої оболоні - І сріблом скрізь розсипавсь цвіт рясний На синьому прозористому лоні (М. Старицький); - Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов); Зсучу свічку з воску ярого (пісня); З рипінням в’їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (З. Тулуб); У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка); Небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Марко Вовчок); Над тишею холодних, сизих площ Висить, як звук, тонкий і рівний дощ (М. Бажан); Ми тихо переходили над стрімкою і ажурною аркою мосту (Т. Масенко); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ажу́рний ажу́рна ажу́рне ажу́рні
родовий ажу́рного ажу́рної ажу́рного ажу́рних
давальний ажу́рному ажу́рній ажу́рному ажу́рним
знахідний ажу́рний ажу́рну ажу́рне ажу́рні
орудний ажу́рним ажу́рною ажу́рним ажу́рними
місцевий на/в ажу́рному, ажу́рнім на/в ажу́рній на/в ажу́рному, ажу́рнім на/в ажу́рних

Словник синонімів

МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙдіал.;ДОВЕ́РШЕНИЙ, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВИ́КІНЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, БЕЗДОГА́ННИЙ, АРТИСТИ́ЧНИЙ (якому властива повнота необхідних позитивних якостей); ВІРТУО́ЗНИЙ (який потребує найдосконалішого виконання); ФІЛІГРА́ННИЙ, ФІЛІГРА́НОВИЙ (старанно, тонко оброблений); ТОНКИ́Й, АЖУ́РНИЙ, АЖУРО́ВИЙ (виконаний з урахуванням найдрібніших деталей); ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який виконано з талантом); ЗРІ́ЛИЙ (про твір). Тим часом люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки (Леся Українка); Везли [опішнянці] в Каховку свої знамениті вироби, дзвінкий та яскравий посуд, відомий усій Полтавщині своїми чудовими якостями та майстерним художнім розписом (О. Гончар); Тільки добротна будова та різьблені стовпи й мистецькі решітки на ґаночку та вікнах свідчили, що не бідняцьке це житло (П. Козланюк); - Вашу п’єсу надрукують... Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло... (Панас Мирний); Підносили [медовари] питво з’юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні або в штудерні дерев’яні скрині під собою (П. Загребельний); Писанки являють собою невичерпне джерело довершених народних орнаментальних композицій (з журналу); Гарні відгуки дадуть нову творчу зарядку, а це буде початком нових творів, кожного разу все досконаліших, майстерніших (О. Донченко); Світ Здається викінченим, як поема Митця старого (М. Рильський); Максим виконав цілу комбінацію коротких гармонійно завершених рухів, які становили чудовий акробатичний каскад (Д. Ткач); Моє артистичне читання подобалося Сергієві Валентиновичу (Л. Смілянський); Оркестр відіграв і змовк з віртуозним вивертом кларнетів на останньому акорді пісенних слів (Ю. Смолич); Із захопленням відкрили ми для себе віртуозну графіку великих українських майстрів XVІІ ст. (з газети); Я філігранною різьбою Не прикрашав свого стола. На ньому, наче шум прибою, Щодень душа моя гула (В. Бичко); Забарну роботу над чудесним образом богині краси Афродіти Мілоської чи тонкий рисунок непорочної янголички замовниці не цінували (С. Ковалів); Федора Михайлівна рвучко зняла свої ажурні сережки й кинула їх на стіл (П. Панч); І сняться, й видяться Сашкові (Ану-бо, музо, вищий тон!) Нові будинки ажурові, Нове життя без перепон... (М. Рильський); Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказанно любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Панас Мирний); На тридцять другім році життя замовкли уста поета. Але Євген Фомін залишив цікаву, зрілу літературну спадщину (Т. Масенко).
ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ[ПРОЗО́РЧАСТИЙ], ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙрідше,ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙпоет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙзаст.;ТОНКИ́Й (не густий, з невеликою щільністю); АЖУ́РНИЙ (перев. про плетені, різьблені тощо вироби); ЯСНИ́Й (перев. про воду). Ходив [Андрій] далеко до озер - сидіть любив там на траві й дивитись ранком у глибінь прозорих вод, на дно живе (Т. Осьмачка); Смужечкою тяглась [річка] проміж зеленими луками, десь туди попід села, повиті прозірчастим маревом (Олена Пчілка); Вона йшла під руку з гвардійцем, убрана в блакитну прозорчасту сукню (Леся Українка); З берегом хвиля прозірна шуткує (І. Манжура); Ромен болотяний Досяг межі хисткої оболоні - І сріблом скрізь розсипавсь цвіт рясний На синьому прозористому лоні (М. Старицький); - Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов); Зсучу свічку з воску ярого (пісня); З рипінням в’їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (З. Тулуб); У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка); Небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Марко Вовчок); Над тишею холодних, сизих площ Висить, як звук, тонкий і рівний дощ (М. Бажан); Ми тихо переходили над стрімкою і ажурною аркою мосту (Т. Масенко); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі (О. Гончар).