-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
(пристосовуватися)

Словник відмінків

Інфінітив адаптува́тися, адаптува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   адапту́ймося, адапту́ймось
2 особа адапту́йся, адапту́йсь адапту́йтеся, адапту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа адаптува́тимуся, адаптува́тимусь адаптува́тимемося, адаптува́тимемось, адаптува́тимемся
2 особа адаптува́тимешся адаптува́тиметеся, адаптува́тиметесь
3 особа адаптува́тиметься адаптува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа адапту́юся, адапту́юсь адапту́ємося, адапту́ємось, адапту́ємся
2 особа адапту́єшся адапту́єтеся, адапту́єтесь
3 особа адапту́ється адапту́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
адапту́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. адаптува́вся, адаптува́всь адаптува́лися, адаптува́лись
жін. р. адаптува́лася, адаптува́лась
сер. р. адаптува́лося, адаптува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
адаптува́вшись

Словник синонімів

ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯдо кого-чого (перев. про людину - набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ], ПРИЖИВА́ТИСЯ, УЖИВА́ТИСЯ[ВЖИВА́ТИСЯ]де, у що,ПІДХО́ДИТИпід кого-що,ПРИПАСО́ВУВАТИСЯ, ПРИТИРА́ТИСЯрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯзневажл.,ПРИСМО́КТУВАТИСЯзневажл.,ПРИМІНЯ́ТИСЯрозм. рідко,ПРИСТРО́ЮВАТИСЯрозм.рідко;ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ], ПІДБИРА́ТИСЯ (під кого-що - до чиїхсь уподобань, смаків тощо); ПІДЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ЛАДНА́ТИСЯрозм. (перев. з метою жити в мирі, злагоді); АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯ, АДАПТУВА́ТИСЯ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИСЯ] (також про живі організми - до нової обстановки, нового середовища). - Док.: пристосува́тися, призвича́їтися[призвичитисярідко], приладна́тися, прилаштува́тися, примі́ритися[примірятися], прижи́тися, ужи́тися[вжи́тися], підійти́, припасува́тися, прите́ртися, прима́затися, присмокта́тися, приміни́тися, пристро́їтися, підроби́тися, підібра́тися, підла́дитися, прила́дитися, акліматизува́тися, адаптува́тися, прищепи́тися. Аж не віриться, що одне село може бути таке розкидане і таке різновидне, що люди так бездоганно зуміли пристосуватися до умов, у які поставила їх природа (Ю. Мельничук); - Зараз я нічого не роблю. Я лише призвичаююсь і до лабораторій і до моїх помічниць (Ю. Шовкопляс); А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (В. Логвиненко); [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу? На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв); Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко); - Звикли вже до Вільних Лук... .. - А чи довго звикати?.. Ви ж мені самі казали..: "Скоріше там приживайтесь" (В. Логвиненко); "Власність - є злодійство"? ..Цими словами Прудон зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіппа і Гізо (М. Стельмах); Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (І. Нечуй-Левицький); До семи корінних гравців припасувалося четверо нових із запасних (Ю. Яновський); Він теж намагається притертися до робітників, влаштовує для них різні розваги (переклад С. Ковганюка); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян (В. Собко); [Ярошенко:] Ділянка для таких людей не має значення. Вони присмоктуються до нашої справи, як п’явки до живого організму... (О. Левада); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко); Не може ж хронікер малої преси у кождому новому місті "пристроюватись" до іншої газети, се не так легко (Леся Українка); Місцевий хор мусить підроблятися під смак цієї публіки (Л. Смілянський); Віч-на-віч із Сагайдачним він говорив своєю звичною вибагливою мовою, не підроблюючись під голоту і більшість січовиків (З. Тулуб); Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький); Може, й зле робить [Стаха], що всю свою душу і серце вкладає в цю любов. Коли б трохи менше любила, то не старалася б так на кожному кроці підладжуватись до нього (Ірина Вільде); Зовсім світ перевернувся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Панас Мирний); Хоч у Сюзанни й панська кров у жилах, та батько її завжди з козаками ладнався (І. Ле); - Цими днями всі ви підете у свої бойові розвідгрупи. Там акліматизуєтеся, парашут за спину - й туди!.. - махнув [Іван Сергійович] рішуче рукою (П. Автомонов); В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Яновський).