-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | адаптува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | адапту́ймо |
2 особа | адапту́й | адапту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | адаптува́тиму | адаптува́тимемо, адаптува́тимем |
2 особа | адаптува́тимеш | адаптува́тимете |
3 особа | адаптува́тиме | адаптува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
1 особа | адапту́ю | адапту́ємо, адапту́єм |
2 особа | адапту́єш | адапту́єте |
3 особа | адапту́є | адапту́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
адапту́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | адаптува́в | адаптува́ли |
жін. р. | адаптува́ла |
сер. р. | адаптува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
адапто́ваний |
Безособова форма |
адапто́вано |
Дієприслівник |
адаптува́вши |
Словник синонімів
ПРИСТОСО́ВУВАТИ (робити когось, щось відповідним певним вимогам, потребам тощо), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, АДАПТУВА́ТИ (організм, органи чуття); АКЛІМАТИЗУВА́ТИ (рослини, тварин); ПРИКЛАДА́ТИ (знаходячи відповідність до когось, чогось, порівнюючи з кимсь, чимсь). - Док.: пристосува́ти, призвича́їти [призви́чити рідко], припасува́ти, адаптува́ти, акліматизува́ти, прикла́сти. - Може, неправильно шукати і пристосовувати потрави для організму, може навпаки - організм тварини треба пристосувати до першої-ліпшої потрави (Ю. Смолич); Ходив [Захар] би за ними [рослинами], прищеплював би їм нові звички, призвичаював би до суворіших кліматичних умов, збагачував би ними флору північної країни! (І. Ле); Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (М. Коцюбинський); Садоводи України не раз пробували акліматизувати айву (з журналу); - Знання ті й щербатої копійки не варті, якщо ви не вмієте прикладати їх до живого діла (Ю. Шовкопляс).