автотиповий 2 значень

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний автотипо́вий автотипо́ва автотипо́ве автотипо́ві
родовий автотипо́вого автотипо́вої автотипо́вого автотипо́вих
давальний автотипо́вому автотипо́вій автотипо́вому автотипо́вим
знахідний автотипо́вий, автотипо́вого автотипо́ву автотипо́ве автотипо́ві, автотипо́вих
орудний автотипо́вим автотипо́вою автотипо́вим автотипо́вими
місцевий на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вій на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний автотипо́вий автотипо́ва автотипо́ве автотипо́ві
родовий автотипо́вого автотипо́вої автотипо́вого автотипо́вих
давальний автотипо́вому автотипо́вій автотипо́вому автотипо́вим
знахідний автотипо́вий, автотипо́вого автотипо́ву автотипо́ве автотипо́ві, автотипо́вих
орудний автотипо́вим автотипо́вою автотипо́вим автотипо́вими
місцевий на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вій на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вих
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний автотипо́вий автотипо́ва автотипо́ве автотипо́ві
родовий автотипо́вого автотипо́вої автотипо́вого автотипо́вих
давальний автотипо́вому автотипо́вій автотипо́вому автотипо́вим
знахідний автотипо́вий, автотипо́вого автотипо́ву автотипо́ве автотипо́ві, автотипо́вих
орудний автотипо́вим автотипо́вою автотипо́вим автотипо́вими
місцевий на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вій на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний автотипо́вий автотипо́ва автотипо́ве автотипо́ві
родовий автотипо́вого автотипо́вої автотипо́вого автотипо́вих
давальний автотипо́вому автотипо́вій автотипо́вому автотипо́вим
знахідний автотипо́вий, автотипо́вого автотипо́ву автотипо́ве автотипо́ві, автотипо́вих
орудний автотипо́вим автотипо́вою автотипо́вим автотипо́вими
місцевий на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вій на/в автотипо́вому, автотипо́вім на/в автотипо́вих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний автотипови́й автотипова́ автотипове́ автотипові́
родовий автотипово́го автотипово́ї автотипово́го автотипови́х
давальний автотипово́му автотипові́й автотипово́му автотипови́м
знахідний автотипови́й автотипову́ автотипове́ автотипові́
орудний автотипови́м автотипово́ю автотипови́м автотипови́ми
місцевий на/в автотипово́му, автотипові́м на/в автотипові́й на/в автотипово́му, автотипові́м на/в автотипови́х
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний автотипови́й автотипова́ автотипове́ автотипові́
родовий автотипово́го автотипово́ї автотипово́го автотипови́х
давальний автотипово́му автотипові́й автотипово́му автотипови́м
знахідний автотипови́й автотипову́ автотипове́ автотипові́
орудний автотипови́м автотипово́ю автотипови́м автотипови́ми
місцевий на/в автотипово́му, автотипові́м на/в автотипові́й на/в автотипово́му, автотипові́м на/в автотипови́х