-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний авантюри́ст авантюри́сти
родовий авантюри́ста авантюри́стів
давальний авантюри́стові, авантюри́сту авантюри́стам
знахідний авантюри́ста авантюри́стів
орудний авантюри́стом авантюри́стами
місцевий на/в авантюри́стові, авантюри́сті на/в авантюри́стах
кличний авантюри́сте авантюри́сти

Словник синонімів

ПРИГО́ДНИК (шукач пригод), АВАНТЮРИ́СТзаст.Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Н. Рибак); Хіба всі великі полководці не були якоюсь мірою авантюристами? (О. Гончар).
ПРОЙДИ́СВІТрозм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДАрозм., ПРОНО́ЗАрозм.,ПРОНИ́РА розм.,ПРОЛА́ЗАрозм.,ШЕ́ЛЬМАрозм., В’ЮНрозм.,ЛОВКА́Чрозм.,ПРОЙДО́ХАрозм.,ЗУХфам.,ЕКВІЛІБРИ́СТірон.,ХЛЮСТзневажл.,ПРОЯ́ВАзневажл., лайл.,КАНА́ЛІЯлайл.,БЕ́СТІЯлайл., перев. із сл. хитра, продувна, СУЦІ́ГАлайл.Пече мене пройдисвіта обман, Який проліз у наші вірні лави, Який не знав ні труднощів, ні ран, Але завжди крутився біля слави (М. Нагнибіда); Гукаючи "вези!", Коня історії сідлали ті артисти, Що їх по-справжньому зовуть - авантюристи (М. Рильський); - Пан Яскульський - і пройда, і зух, - вилазив по Бахчисараю та Цареграду, закупив башів у султана та й приволік сюди татарву (М. Старицький); Тепер усі троє дивились на мене як на пронозу, що й у мишачу дірку пролізе (Є. Гуцало); - То що воно, де та як? - допитувався пронира - власник заїзду. - Ви були в Гоголеві?А по чому там, не чули, жито? (Ю. Збанацький); То дарма, що він за свої кревні купив коні. Знайдуть їх якісь пролази у нього, і не оберешся лиха та поговорів (М. Стельмах); - А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В’юн Федір! (Панас Мирний); Слухаєш, слухаєш та сам собі й скажеш: - Хоч би разок радіофейлетона чи гумореску прочитали. Отаке щось... Про отих... Про ловкачів, про брехунів... (О. Ковінька); [Виборний:] Забудь Петра-ланця, Пройдоху-поганця, - Покорися! (І. Котляревський); Треба Фільку на все село показати, що він за хлюст (О. Кундзич); [Сильвестр:] Та я тебе, єретика, прояву, Негайно в яму кину по уставу Усіх семи соборів пресвятих! (І. Кочерга); - Ох, каналія! - блискотіло в її задиркуватих очах.- І що це він затіває? (Я. Баш); [Харько:] Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); - Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз (І. Котляревський). - Пор. 2. хи́трий, 1. шахра́й.