-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив абстрагува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   абстрагу́ймо
2 особа абстрагу́й абстрагу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа абстрагува́тиму абстрагува́тимемо, абстрагува́тимем
2 особа абстрагува́тимеш абстрагува́тимете
3 особа абстрагува́тиме абстрагува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа абстрагу́ю абстрагу́ємо, абстрагу́єм
2 особа абстрагу́єш абстрагу́єте
3 особа абстрагу́є абстрагу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
абстрагу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. абстрагува́в абстрагува́ли
жін. р. абстрагува́ла
сер. р. абстрагува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
абстраго́ваний
Безособова форма
абстраго́вано
Дієприслівник
абстрагува́вши

Словник антонімів

АБСТРАКТНИЙ КОНКРЕТНИЙ
Який виникає, існує як вияв, як результат абстрагування, базується на абстракції, користується нею, неконкретний. Який виникає, існує як вияв чогось реального, предметно визначеного, реальний.
Абстрактний, а, е ~  конкретний, а, е вигляд, вимога, дійсність, думка, завдання, зміст, ідея, істина, мислення, наука, поняття, пояснення, слово, сон, тема, умова, уява, форма. Абстрактні ~ конкретні висновки. Бути, залишатися, ставати, уважатися абстрактним ~ конкретним. Дуже, занадто, зовсім абстрактне ~ конкретне що-н. (свідчення).
У знач. ім.: Абстрактне ~ конкретне: заміна конкретного абстрактним; перехід від конкретного до абстрактного; градація від конкретного до абстрактного.
Абстрактні іменники - іменники на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів, категорії мислення, духовної і матеріальної культури ~ Конкретні іменники - іменники на означення предметів у звичайному смислі слова (не філософському) і живих істот.
Завдання мало неокреслений, абстрактний характер і було далеким від конкретного (З газет).
Абстрагувати ~конкретизувати, абстрактність ~конкретність, абстракція ~конкретність, абстрагування ~конкретизація, абстрактно ~конкретно
Пор. ще: УЯВНИЙ ~ ДІЙСНИЙ