абсолютизуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив абсолютизува́тися, абсолютизува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа абсолютизува́тиметься абсолютизува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа абсолютизу́ється абсолютизу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
абсолютизу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. абсолютизува́вся, абсолютизува́всь абсолютизува́лися, абсолютизува́лись
жін. р. абсолютизува́лася, абсолютизува́лась
сер. р. абсолютизува́лося, абсолютизува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
абсолютизува́вшись