абсолютизувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив абсолютизува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   абсолютизу́ймо
2 особа абсолютизу́й абсолютизу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа абсолютизува́тиму абсолютизува́тимемо, абсолютизува́тимем
2 особа абсолютизува́тимеш абсолютизува́тимете
3 особа абсолютизува́тиме абсолютизува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа абсолютизу́ю абсолютизу́ємо, абсолютизу́єм
2 особа абсолютизу́єш абсолютизу́єте
3 особа абсолютизу́є абсолютизу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
абсолютизу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. абсолютизува́в абсолютизува́ли
жін. р. абсолютизува́ла
сер. р. абсолютизува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
абсолютизо́ваний
Безособова форма
абсолютизо́вано
Дієприслівник
абсолютизува́вши