-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
[арх.]

Словник відмінків

Інфінітив абордува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   аборду́ймо
2 особа аборду́й аборду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа абордува́тиму абордува́тимемо, абордува́тимем
2 особа абордува́тимеш абордува́тимете
3 особа абордува́тиме абордува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа аборду́ю аборду́ємо, аборду́єм
2 особа аборду́єш аборду́єте
3 особа аборду́є аборду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
аборду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. абордува́в абордува́ли
жін. р. абордува́ла
сер. р. абордува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
абордо́ваний
Безособова форма
абордо́вано
Дієприслівник
абордува́вши