-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

НЕДБА́ЛО (без старання й ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВО, НЕСУМЛІ́ННО, НЕДОБРОСО́ВІСНО, АБИ́ЯК, БУ́ДЬ-ЯК, ЯК-НЕ́БУДЬрозм.,СЯК-ТА́К[ТАК-СЯ́К]розм. (про роботу, виконання своїх обов’язків); БЕЗГОСПОДА́РНО, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТОрозм. (про ведення господарства). - Ти мене, вчительку, образив, що ось так недбало поставився до завдання (О. Гончар); Фарбують пряжу в нашому цеху недбайливо (М. Томчаній); Цигай ніколи не ставився до справи абияк (Я. Баш); А потім Співали б прозу, та по нотах, А не як-небудь... (Т. Шевченко); Як негарно чути слова про те, що син бешкетник, що вчиться він так-сяк (П. Автомонов); Безгосподарно витрачати кошти.
ПОГА́НОприсл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВОпідсил.,КЕ́ПСЬКОрозм.,ПОГАНЕ́НЬКОрозм.,НЕЗУГА́РНОрозм.,АБИ́ЯКрозм.,КА́ЗНА-ЯКрозм.,ТАК-СЯ́К[СЯК-ТА́К]розм., НЕВА́ЖНОрозм. рідше,ПАСКУ́ДНОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЯКзневажл.,ХУ́ДОзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКдіал. - Невдоволення собою - гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); - Ні. Недобре зробив батько... - Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив [заводу] працював незадовільно (з газети); Ти пам’ятаєш, - сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); [Конон:] Чого так дивишся на мене? [Женя:] Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка - Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); - Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися [Марія] почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці - незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); - Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! - каже, усе-таки за вікном, голос. - Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з’їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).
Я́КОСЬприсл. неознач. (якимсь чином, як доведеться, так чи інакше), ЯК-НЕ́БУДЬ, АБИ́ЯК, Я́КОСЬ-ТО, СЯК-ТА́Крозм., ТАК-СЯ́Крозм.Йон мусить якось зарадити лихові, щось зробити (М. Коцюбинський); Гіркої підніс ти моєму серцю, божий чоловіче, да ще, може, як-небудь діло на лад повернеться (П. Куліш); Не вважаючи на те, що Семен поборов перші труднації синтезу й міг вже абияк читати друковане, в йому.. зростала нехіть до вчиття, до книжки (М. Коцюбинський); - Не журися, жінко, якось-то буде, - заспокоює її поглядом і рухом руки Мар’ян (М. Стельмах); Сяк-так старі удвох затопили піч, укрили її [Марусю] кожухами (Г. Квітка-Основ’яненко); Коли стіл був накритий і гості так-сяк влаштувалися, Каленяк перехопив біля воріт голову сільради й майже силоміць затягнув до хати (М. Ю. Тарновський).