-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок  
називний аби́що
родовий аби́чого, аби́ до чого
давальний аби́чому
знахідний аби́що
орудний аби́чим, аби́ з чим
місцевий на/в аби́ на чому, аби́ на чім

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНСкнижн., ДУ́РІСТЬрозм., ДУ́РОЩІмн., розм.,ГЛУ́ПСТВОрідше,АБСУ́РДпідсил.,БРЕДНЯ́[БРИДНЯ́]підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Япідсил. розм.,ДУРНИ́ЦЯпідсил. розм.,ДУРНИ́ЦІмн.,підсил. розм.,Є́РЕСЬпідсил. розм.,БО́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,КА́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІ́ЗМкнижн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДА́БРА (безглуздий набір слів); ТАРАБА́РЩИНАрозм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, - Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); - Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); - Дурниця! - спалахнув Грицько. - Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай - бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); [Другий відпущеник:] От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); [Слідчий:] Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); - Щоб так відповісти урок, - сказав Віктор Перегуда, - треба мати талант! - Єресь! - гукнула Базілевська (О. Донченко); - І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); - Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? - не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); - Нікого не люби, - сумно обізвався Роман, - тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспіра, Гете], мов щудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).
I. БУДЬ-ЩО́ (немає значення, байдуже що), АБИ́ЩО, ХОЧ ЩО́розм.; ЩО ЗАВГО́ДНОрозм., ЩО ПОПА́ЛО[ЩО ПОПАДЕ́]розм., ЩО ХО́ЧЕШ[ЩО ХО́ЧЕТЕі т. ін.]розм., ЩО ПРИПА́ЛО[ЩО ПРИПАДЕ́]розм. рідше,ЩО ПРИ́ЙДЕТЬСЯрозм. рідше (будь-що без розбору). Із чоловіків ніхто не зважився сказати будь-що, тільки дивилися на чеченця (А. Головко); Останнім часом Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю. Шовкопляс); Та хоч що там хай кажуть, а вона знає одне: з любові народився [Порфир] (О. Гончар); - Ні, Миколо Олександровичу! Хай сам покаже Вінницю [на карті]. - Чудово покаже, - сказав Щорс, тактовно беручи під захист Боженка. - Будьте певні, покаже все що завгодно (О. Довженко); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); - Ми тут з тобою одні! Можемо виробляти що хочеш! Свистіти, співати! (О. Гончар). - Пор. 1. що-не́будь.
ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б’ЯЗОК, ДРІБНО́ТАрозм.,ПУСТЕ́розм.,ДЕ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩОрозм.,ДУРНИ́ЦЯрозм.,ДУРНИ́ЧКАрозм.,НІКЧЕ́МНИЦЯрозм.,ДУ́РОЩІрозм.,МАЛИ́ЗНАрозм.,ПО́РОХрозм.,ПОЛО́ВАрозм.,БЕЗДІ́ЛЛЯрозм.,МІЗЕ́РІЯрозм.,МІЗЕРНЯ́зневажл., ПШИКзневажл.,МАРНИ́ЦЯдіал.,ФРА́ШКАдіал.,ШАЛЬдіал.;ДРІБНИ́ЧКА, ВИТРЕБЕ́НЬКИрозм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає [гуцул] такі речі, яких би ніхто не вибачив - і нараз образиться через дурницю, через дрібницю - і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб’язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); - Бач, подумав він, - не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра - не яка й різниця (А. Головко); - Товариство, переконуйтесь, наші кольки - то дурнички (А. Крижанівський);[Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, - дурощі та й годі (Марко Вовчок); [Михайло:] Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство - тлінь та порох, А торгувати братом - ох, брудота! (А. Кримський); - А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля - всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); - Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); - Додому повезеш [портсигар]? - питають його. - Я такої мізерні не повіз би,- каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).
НІКЧЕ́МАзневажл. (ні на що не здатна людина),НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше,НЕДОРІ́КАзневажл.;НУЛЬрозм.,ПІША́Крозм.,ПІГМЕ́Йзневажл.,ТЛЯзневажл.,АБИ́ЩОзневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТАрозм.,ШУ́ШВАЛЬзневажл.,ШАНТРАПА́зневажл. рідше (збірн. - про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯзневажл.,ЧЕРВ’Я́Кзневажл.,НЕПО́ТРІБзневажл.,БАРАХЛО́ зневажл., лайл.,ВИ́ШКРЕБОКлайл.,НЕПОТРЕ́БСТВОзбірн.,заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди);УБО́ЗТВО[ВБО́ЗТВО], УБО́ЖЕСТВО[ВБО́ЖЕСТВО]заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); - Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); -Безнеї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль - з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); [Котовський:] Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв’як, марная порошина. Життя моє - листок, що ріс і зв’яв (І. Франко); - Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в’язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); - О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). - Пор. ніщо́.
ЩО-НЕ́БУДЬзайм. неознач. (байдуже який, будь-який предмет, будь-яке явище тощо з першого ряду), ЩО, АБИ́ЩО, ЩО-БУ́ДЬрозм.,ХТОЗНА-ЩОрозм.Не запалюючи світла, .. став зодягатися, .. потім пройшов у хатину, щоб прихопити що-небудь із собою з їжі (Григорій Тютюнник); Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного. Та і мені що перекинь (І. Котляревський); - Може, гроші зостануться, набери ти Христі хоч абищо на кофтину (А. Головко); Хоч би що-будь вимовила, .. нехай гірше, та інше (Марко Вовчок). - Пор. I. будь-що.

Словник фразеологізмів

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй [дорозі] абищо (П. Дорошко).

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй [дорозі] абищо (П. Дорошко).

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй [дорозі] абищо (П. Дорошко).

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй [дорозі] абищо (П. Дорошко).