їжакуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний їжакува́тий їжакува́та їжакува́те їжакува́ті
родовий їжакува́того їжакува́тої їжакува́того їжакува́тих
давальний їжакува́тому їжакува́тій їжакува́тому їжакува́тим
знахідний їжакува́тий, їжакува́того їжакува́ту їжакува́те їжакува́ті, їжакува́тих
орудний їжакува́тим їжакува́тою їжакува́тим їжакува́тими
місцевий на/у їжакува́тому, їжакува́тім на/у їжакува́тій на/у їжакува́тому, їжакува́тім на/у їжакува́тих

Словник синонімів

НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ[НАСТОБУ́РЧЕНИЙрідко] (про волосся, шерсть, щетину, пір’я - який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ[ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙрідко], НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙрозм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙрозм. (перев. про волосся на голові); СТОРЧУВА́ТИЙ (який не лежить гладко, не прилягає щільно). Чорний, блідий, з гарячими, як угілля, очима, з настобурченим чубом - він був страшний (С. Васильченко); Його фарбовані наїжачені вусики ворушилися, як у кота (М. Ю. Тарновський); Він устиг не лише роздивитися його [звіра] страшні очі,.. наїжену на холці щетину, ..але й угадати, з якого боку він на нього кинеться (В. Гжицький); До його худого жовтого обличчя, здавалося, небезпечно доторкнутися - так і наколешся на руду їжакувату щетину (В. Логвиненко); [Михайло] змочував йоржисте чорне волосся, що вже встигло відрости після госпітальної стрижки (Ю. Збанацький); Старий поставив піалу й протер очі, зарослі сторчуватими бровами (І. Ле).