їдучий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний їду́чий їду́ча їду́че їду́чі
родовий їду́чого їду́чої їду́чого їду́чих
давальний їду́чому їду́чій їду́чому їду́чим
знахідний їду́чий, їду́чого їду́чу їду́че їду́чі, їду́чих
орудний їду́чим їду́чою їду́чим їду́чими
місцевий на/у їду́чому, їду́чім на/у їду́чій на/у їду́чому, їду́чім на/у їду́чих