іррадіювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | іррадіюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | іррадіюва́тиме | іррадіюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | іррадію́є | іррадію́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
іррадію́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | іррадіюва́в | іррадіюва́ли |
жін. р. | іррадіюва́ла | |
сер. р. | іррадіюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
іррадіюва́вши |