іррадіювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив іррадіюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа іррадіюва́тиме іррадіюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа іррадію́є іррадію́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
іррадію́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. іррадіюва́в іррадіюва́ли
жін. р. іррадіюва́ла
сер. р. іррадіюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
іррадіюва́вши