інтервювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | інтерв’юва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | інтерв’ю́ймо | |
2 особа | інтерв’ю́й | інтерв’ю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інтерв’юва́тиму | інтерв’юва́тимемо, інтерв’юва́тимем |
2 особа | інтерв’юва́тимеш | інтерв’юва́тимете |
3 особа | інтерв’юва́тиме | інтерв’юва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | інтерв’ю́ю | інтерв’ю́ємо, інтерв’ю́єм |
2 особа | інтерв’ю́єш | інтерв’ю́єте |
3 особа | інтерв’ю́є | інтерв’ю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
інтерв’ю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | інтерв’юва́в | інтерв’юва́ли |
жін. р. | інтерв’юва́ла | |
сер. р. | інтерв’юва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
інтерв’юва́вши |