інструктований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інструкто́ваний інструкто́вана інструкто́ване інструкто́вані
родовий інструкто́ваного інструкто́ваної інструкто́ваного інструкто́ваних
давальний інструкто́ваному інструкто́ваній інструкто́ваному інструкто́ваним
знахідний інструкто́ваний, інструкто́ваного інструкто́вану інструкто́ване інструкто́вані, інструкто́ваних
орудний інструкто́ваним інструкто́ваною інструкто́ваним інструкто́ваними
місцевий на/в інструкто́ваному, інструкто́ванім на/в інструкто́ваній на/в інструкто́ваному, інструкто́ванім на/в інструкто́ваних