-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив інокулюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   інокулю́ймо
2 особа інокулю́й інокулю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа інокулюва́тиму інокулюва́тимемо, інокулюва́тимем
2 особа інокулюва́тимеш інокулюва́тимете
3 особа інокулюва́тиме інокулюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа інокулю́ю інокулю́ємо, інокулю́єм
2 особа інокулю́єш інокулю́єте
3 особа інокулю́є інокулю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
інокулю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. інокулюва́в інокулюва́ли
жін. р. інокулюва́ла
сер. р. інокулюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
інокульо́ваний
Безособова форма
інокульо́вано
Дієприслівник
інокулюва́вши