інокульований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інокульо́ваний інокульо́вана інокульо́ване інокульо́вані
родовий інокульо́ваного інокульо́ваної інокульо́ваного інокульо́ваних
давальний інокульо́ваному інокульо́ваній інокульо́ваному інокульо́ваним
знахідний інокульо́ваний інокульо́вану інокульо́ване інокульо́вані
орудний інокульо́ваним інокульо́ваною інокульо́ваним інокульо́ваними
місцевий на/в інокульо́ваному, інокульо́ванім на/в інокульо́ваній на/в інокульо́ваному, інокульо́ванім на/в інокульо́ваних