-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний індивідуалі́ст індивідуалі́сти
родовий індивідуалі́ста індивідуалі́стів
давальний індивідуалі́стові, індивідуалі́сту індивідуалі́стам
знахідний індивідуалі́ста індивідуалі́стів
орудний індивідуалі́стом індивідуалі́стами
місцевий на/в індивідуалі́стові, індивідуалі́сті на/в індивідуалі́стах
кличний індивідуалі́сте індивідуалі́сти

Словник антонімів

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ КОЛЕКТИВНИЙ
Властивий одній особі, особистий, окремий. Властивий цілому колективові, загальний, спільний, суспільний.
Індивідуальний, а, е ~  колективний, а, е господарство, договір, дух, заява, керівництво, лист, похід, праця, робота. Індивідуальніколективні городи, землі, заводи, ідеали, методи, почуття, принципи, риси. Індивідуальний договір з ким-н. ~  колективний договір з ким-н. Виконати що-н., зробити що-н., побудувати що-н. на індивідуальних ~  на колективних засадах.
Індивідуальні і колективні засоби захисту (З журналу).
Індивідуалізм ~колективізм, індивідуаліст ~колективіст, індивідуалістка ~колективістка, індивідуальне ~колективне; окремий ~загальний, особистий ~спільний, особистий ~суспільний