індивідуалізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | індивідуалізува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | індивідуалізу́ймо | |
2 особа | індивідуалізу́й | індивідуалізу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | індивідуалізува́тиму | індивідуалізува́тимемо, індивідуалізува́тимем |
2 особа | індивідуалізува́тимеш | індивідуалізува́тимете |
3 особа | індивідуалізува́тиме | індивідуалізува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | індивідуалізу́ю | індивідуалізу́ємо, індивідуалізу́єм |
2 особа | індивідуалізу́єш | індивідуалізу́єте |
3 особа | індивідуалізу́є | індивідуалізу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
індивідуалізу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | індивідуалізува́в | індивідуалізува́ли |
жін. р. | індивідуалізува́ла | |
сер. р. | індивідуалізува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
індивідуалізо́ваний | ||
Безособова форма | ||
індивідуалізо́вано | ||
Дієприслівник | ||
індивідуалізува́вши |