-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний імла́  
родовий імли́  
давальний імлі́  
знахідний імлу́  
орудний імло́ю  
місцевий на/в імлі́  
кличний імло́*  

Словник синонімів

МЛА[ІМЛА́] (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕрозм.Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Грушевський); З копички дівчині видно, як сонце накинуло сітку марева на Синяву (М. Стельмах); Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дніпрова Чайка); Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (М. Старицький); А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Панас Мирний).
ТЕ́МРЯВА (відсутність світла, освітлення), ПІ́ТЬМА́, ТЕМНОТА́, МО́РОК, ТЬМА, ТІНЬ, ЧОРНОТА́, ТЕ́МІНЬрозм., ПО́ТЕМКИмн., розм., ПО́ТЕМОКрозм., ПО́МЕРКИмн., розм., ПО́МЕРКрозм., ТІ́НЯВАрозм., СУТЕ́МРЯВАзаст.; МЛА[ІМЛА́] (неосвітлений простір). Непроглядна темрява огортає нас з усіх боків (Л. Дмитерко); Вона хотіла подивитись, як зникатиме постать Жака в чорній пітьмі підземелля (Ю. Смолич); В темноті Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (М. Рильський); Коли б вона хоч могла бачити його рану, його обличчя, їй, здається, не так би важко було. А то ця пітьма, цей чорний, клятий морок (М. Коцюбинський); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич); Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний); Крижано-холодний місяць висів, як приклеєний, на сизуватій чорноті неба (В. Собко); Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (П. Козланюк); [Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Л. Смілянський); Нічні померки розлилися кругом (Панас Мирний); Уже напливла сутемрява, коли Едіс Хеко в’їхав у долину ріки (М. Рудь); Скільки тут, на землі, У нічній темній млі, ..Плаче юних сердець (М. Рильський).
ТУМА́Н (скупчення найдрібніших крапель води або кристаликів льоду), МЛА[ІМЛА́], МРЯ́КА, МРЯКОВИНАрозм.,МРИЧдіал.,НЕҐУ́РАдіал.;ОПА́Р, ПОВОЛО́КА, ПА́МОРОКАдіал. (легенькі випари). Густий туман над озером повис (Б. Грінченко); Долини були заповнені млою (І. Франко); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (В. Сосюра); Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович); Посіріле, лахмате від мряковини небо навалилося на землю (Ірина Вільде); Як її побачить [Василь] - дивиться на неї, мов крізь непрозору мрич (А. Крушельницький); Часто неґура заставала вівці у полонині (М. Коцюбинський); З вогкої землі йшов легенький опар і ніби прозорою імлою оповивав гори й пригорки (І. Нечуй-Левицький); Повиті прозорою поволокою, синіли вдалині високі гори (Я. Качура); Густими клубами піднеслася із дна яру паморока і окрила все сивою скатертю (І. Франко).