ідіотський 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ідіо́тський ідіо́тська ідіо́тське ідіо́тські
родовий ідіо́тського ідіо́тської ідіо́тського ідіо́тських
давальний ідіо́тському ідіо́тській ідіо́тському ідіо́тським
знахідний ідіо́тський, ідіо́тського ідіо́тську ідіо́тське ідіо́тські, ідіо́тських
орудний ідіо́тським ідіо́тською ідіо́тським ідіо́тськими
місцевий на/в ідіо́тському, ідіо́тськім на/в ідіо́тській на/в ідіо́тському, ідіо́тськім на/в ідіо́тських

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (про зовнішній вигляд, вираз обличчя, рухи і т. ін. - у якому відсутня осмисленість), БЕЗМИ́СНИЙзах.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил.розм., ІДІОТИЧНИЙ підсил.розм., рідше.Тримаючи чарку в руках, підходить [Франчуків] до Василя і стоїть кілька хвиль, важко сопучи і поводячи безглуздими очима (Г. Хоткевич); Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (О. Кобилянська); - Можливо, можливо, Аркадію Валеріановичу, життя покаже, - погодився становий і знову посміхнувся ідіотською, як здалося Стадницькому, посмішкою (М. Стельмах). - Пор. 2. безтя́мний.