-1-
іменник чоловічого роду
(дукат - старовинна золота монета) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний є́днус є́днуси
родовий є́днуса є́днусів
давальний є́днусу, є́днусові є́днусам
знахідний є́днус є́днуси
орудний є́днусом є́днусами
місцевий на/у є́днусі на/у є́днусах
кличний є́днусе* є́днуси*

Словник синонімів

ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Чзаст.,Є́ДНУСзаст.;ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). [Марусяк:] Ось гроші! Тут є сто дукатів (І. Франко); Вона схилила головку на материне плече і перебирає в неї на шиї дукати (П. Куліш); - Баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник); Хрестів усяких, дукачів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Г. Квітка-Основ’яненко); - Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські реали (П. Панч).