єдиноможливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдиноможли́вий єдиноможли́ва єдиноможли́ве єдиноможли́ві
родовий єдиноможли́вого єдиноможли́вої єдиноможли́вого єдиноможли́вих
давальний єдиноможли́вому єдиноможли́вій єдиноможли́вому єдиноможли́вим
знахідний єдиноможли́вий, єдиноможли́вого єдиноможли́ву єдиноможли́ве єдиноможли́ві, єдиноможли́вих
орудний єдиноможли́вим єдиноможли́вою єдиноможли́вим єдиноможли́вими
місцевий на/у єдиноможли́вому, єдиноможли́вім на/у єдиноможли́вій на/у єдиноможли́вому, єдиноможли́вім на/у єдиноможли́вих