-1-
іменник чоловічого роду
(бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст.) [іст., збірн.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яси́р  
родовий яси́ру  
давальний яси́ру, яси́рові  
знахідний яси́р  
орудний яси́ром  
місцевий на/у яси́рі, по яси́ру  
кличний яси́ре*  

Словник синонімів

ПОЛО́Н (стан захоплених противником під час воєнних дій), ПОЛОНЕ́ННЯрідше,БРАН заст., поет.,ЯСИ́Р іст.- Наш гість, ..здається, довго перебував у полоні. В якому полоні ви були, пане? - В турецькому (Вал. Шевчук); Так закінчилась справа з полоненням шпигуна на дідусевому горищі (Ю. Збанацький); Село татари спалили, багато людей повбивали, багато у бран забрали (Б. Грінченко); "Я Маруся, - рече, - Богуславка, коли ви чували, Що татари в ясир, у полон, у неволю забрали" (П. Куліш).